КультураУкраїна і Світ

«Припинення впливу Московського патріархату» – Віктор Єленський про заборону повʼязаних із РФ релігійних організацій

Верховна Рада 19 жовтня підтримала у першому читанні законопроєкт, яким можуть припинити діяльність УПЦ (МП). Ідеться про урядовий проєкт 8371, який передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що пов’язані з Росією. Його називають найм’якшим із-поміж інших ініціатив заборони УПЦ (МП). До прикладу, альтернативний законопроєкт від «Європейської солідарності» передбачав негайну заборону УПЦ (МП), а пропозиції групи деяких депутатів від різних фракцій взагалі швидке позбавлення майна УПЦ (МП) і спрощений перехід громад до Православної церкви України.

Представник УПЦ (МП) Микола Данилевич вважає, що, з формальної точки зору, цей закон не стосується їхньої церкви. Також в УПЦ (МП) кажуть, що законопроєкт розколює суспільство.

«Взагалі, з формальної точки зору, цей закон не стосується нас, тому що в наших статутних документах, всіх юридичних і канонічних документах Української православної церкви немає жодної згадки про належність нашу до релігійних організацій, які знаходяться в РФ. Ми вважаєм, що це штучно. Що він порушує і правила, і Європейську конвенцію з прав людини, і намагаються, як на наш погляд, певні сили його атрибуювати нам. Наш юридичний відділ над цим працює. І ми в юридичній площині будемо далі захищатися, відстоювати закон, правду, незалежність нашої церкви», – сказав Микола Данилевич в коментарі Радіо Свобода.

А ось що про проголосований сьогодні документ розповів в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» Віктор Єленський, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

– Чи є в таких діях, я про сьогоднішнє голосування Верховної Ради, певні соціальні ризики? Бачимо, що багато хто вже заговорив про розкол суспільства і що це тільки посилить вплив Москви на вірян УПЦ (МП). Яка ваша думка?

Йдеться про припинення впливу Московського патріархату, який є не натхненником агресії проти України, а повноцінним її учасником

– Моя думка полягає в тому, що йдеться не про заборони і розкол суспільства, а йдеться про припинення впливу Московського патріархату, який є не натхненником агресії проти України, а повноцінним її учасником. Йдеться про припинення цього впливу, про демонтаж структур Московського патріархату. Та в жодному разі не йдеться про те, щоб люди, які дотепер входили в цю церкву, не мали змоги сповідувати свою віру і гідно висловлювати свої релігійні почуття.

Підпорядкування Московському патріархату не є частиною православного віровчення. Ієрархи Української православної церкви в єдності з Московським патріархатом добре знають, що вони повинні зробити для того, щоб вийти зі складу Московського патріархату. До них з цими проханнями, і навіть мольбами, звертаються сотні їхніх священиків і тисячі, якщо не десятки тисяч, їхніх мирян.

Якщо вони не хочуть порвати з Московським патріархатом, то вони тим самим заганяють ситуацію вглиб. Тим самим вони посилюють конфронтацію з суспільством та посилюють конфронтацію з державою.

А загалом, на вашу думку, як варто рухатися? Еволюційним шляхом чи потрібні ось такі жорсткі заходи у вигляді заборони чи припинення діяльності?

Україна пишається своїм рівнем релігійної свободи

– Україна пишається своїм рівнем релігійної свободи, який був досягнутий впродовж цих 30 років. В Україні знаходять свій притулок люди, яких гонять з Росії, з Білорусі, з Середньої Азії, з багатьох інших країн за релігійні переконання. У нас жодного разу нікого не забороняли і не забороняють жодну православну церкву. Ми перериваємо зв’язок з Московським патріархатом. Я неодноразово питав ієрархів різних рівнів і різних ступенів: «Чим вам так цінний цей зв’язок з Московським патріархатом? Чим вам цінний зв’язок з діячем, який за 600 днів російської агресії проти України не знайшов жодного слова співчуття для батьків і рідних понад 500 дітей, яких вбили російські агресори? Який прямо говорить: «Йдіть вбивайте, і за це вам будуть змиті всі гріхи» (очевидно, йдеться про очільника Російської православної церкви Кирила – ред.). Чим вам цінний цей зв’язок?». Я жодного разу не отримав відповіді на це запитання.

Патріарх Російської православної церкви Кирило (Гундяєв)у своїх зверненнях незмінно слідує офіційним наративам щодо війни, яку Москва веде проти України. У великодньому посланні Кирило висловив до Бога прохання, щоб він «дарував міцний і справедливий мир» «братнім народам, що вийшли з єдиної Дніпровської купелі хрещення», а саму війну назвав «міжусобним конфліктом».

Тези про «братні» народи, спільну «Дніпровську купіль» та «братовбивчу» (чи міжусобну) війну активно використовує російська пропаганда у контексті російської агресії проти України.

Московський патріарх Кирило від початку повномасштабної війни Росії проти України неодноразово виступав на підтримку бойових дій. За його словами, війну спровокували зовнішні сили, які нібито бажають знищити Росію. Низка священників РПЦ, які виступили проти російської військової агресії, зазнали гонінь.

А от у священиків, які служать в провінції та навіть в Києві, у мирян, які ходять в цю церкву, у них є відповідь на це запитання. І вони неодноразово зверталися до свого священного начальника і кажуть: «Від нас не вимагають зректися символів православної віри, від нас не вимагають зректися істин семи соборів нерозділеної церкви».

Про що ми говоримо? Над чим ми б’ємося? Над чим? Що ми будемо зберігати зв’язок з вбивцями?

Так а як тоді все-таки знайти ось цей баланс між релігійною свободою, якою так пишається Україна і національною безпекою? Ми до розмови з вами чули думки прихожан Московського патріархату, які взагалі не збираються відмовлятися від Москви як такої, яка курує церквою. Тому що вони нібито розділяють державу і церкву.

Ви можете бути парафіянами будь-якої православної церкви, але ця церква не повинна мати підпорядкування до Московського патріархату

– Баланс дуже зрозумілий. Ви можете бути парафіянами будь-якої православної церкви, але ця церква не повинна мати підпорядкування до Московського патріархату, який, на думку вже понад тисячі богословів, професорів університетів, які підписали звернення про єретичність вчення щодо «русского мира», який по суті справи перестав бути релігійний центром, а його очільник перестав бути релігійним діячем. Він по суті справи є очільником одного з не найбільш впливових чи міністерств, чи відомств, чи департаментів Російської Федерації. Ви не зрікаєтесь православ’я, ви залишаєтесь православними. Ви не пориваєте зі православною світовою спільнотою. Ви не пориваєте з повнотою православ’я, ви пориваєте тільки з Московським патріархатом.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала ще 27 449 жертв серед цивільного населення в Україні: окрім загиблих ще 17 748 поранених. Лише з початку вересня внаслідок російської агресії проти України в ООН зафіксували 554 жертви серед цивільних українських громадян.

Adblock test (Why?)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button