Подорожі і краса

Як довго ще буде паплюжити українську святиню зображення московського “святого” Миколи Кривавого?

Представники «Правого сектору» просять уповноважені державні органи та структури забезпечити виконання Почаївською Лаврою УПЦ МП вимог Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та прибрати зі стін Святині зображення очільника російської імперії Ніколая ІІ та його сім’ї. Про це повідомляє ПЕРШИЙ онлайн.

Стінопис із Миколою Кривавим нанесений московськими ченцями на стіни української святині

– Оскільки «канонізація» російської царської сім’ї в рпц відбулася у 2000 році, зображення «святих» у Почаївській Лаврі вірогідно нанесли уже після цього. Тому окремо просимо Міністерство культури та інформаційної політики перевірити законність внесення московським патріархатом російсько-імперської символіки до інтер’єру Почаївської Лаври, яка є пам’яткою архітектури національного значення. Якщо у Почаївській Лаврі все ж відмовляться виконати вимоги Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», залишаємо за собою право звернутися до Міністерства юстиції, яке згідно ч. 2 ст. 7 того ж Закону уповноважене подавати позов про припинення (заборону) у судовому порядку юридичних осіб, політичних партій, інших об’єднань громадян, які не виконують вимоги Закону, – йдеться в повідомленні “Правого сектору”.

На думку “Правого сектору”, скасування реєстрації Почаївського монастиря УПЦ МП у стократ пришвидшить повернення Почаївської Лаври українському народу, оскільки автоматично припинить дію договору безоплатного користування московським патріархатом спорудами Лаври, підписаний за вказівки Януковича на 49 років, а московський патріархат до того ще й втратить купу нерухомого майна у Почаєві, накопиченого (невідомо на скільки законно) за останні 30 років.

Наша довідка

Процес канонізації останнього російського імператора по часу повністю накладається на період кардинальної зміни внутрішньої і зовнішньої політики Росії. Якщо на початку 90-х років наші сусіди ще дещо як намагалися будувати демократичне суспільство (або робили вигляд, що намагаються), то з другої половини 90-х в РФ все сильніше стали звучати традиційні для Росії авторитарні і імперські нотки, які згодом вилилися у відверті фашистські марші.

Вручення російським “кізяком” копії “надимської ікони” Миколи Кривавого військовому злочинцю Стрєлкову-Гіркіну

Кремлю тут же знадобилося освячення нового курсу чимось високим, скрєпным і, не побоїмося цього слова, духовним. Останній російський імператор як ніхто інший підходив у якості прапора відродження імперії. Як і для просування ідей святості кремлівської влади, зауважимо

У 1996-му спеціальна Синодальна комісія винесла позитивний вердикт щодо канонізації Царствених мучеників, але на Архієрейському соборі РПЦ 1997-го рішення про “прославлення” продавити не вийшло – частина єпископів висловилися категорично проти, а абсолютна більшість зайняло вичікувальну позицію.

Рішення про канонізації Миколи Кривавого Архієрейський собор РПЦ ухвалив лише в серпні 2000-го. Декількома місяцями раніше, в травні, президентом Росії став Володимир Путін.

У церковному “табелі про ранги” цар і його родина отримали досить низький чин “страстотерпців”. Завчасно написані “ікони” вже активно “мироточили” та гастролювали по містах і селах колишньої Російської імперії.

Ось як описує перебування такої “ікони” на Вінниччині в 2000-му прес-секретар чорносотенного Союзу православних громадян Кирило Фролов: “Скрізь, де побувала ікона… рефреном звучало: чому і хто розділив наш триєдиний російський народ? Безумовно, це було покаянням і в потуранні каїнову братоненависній справі “самостійщині””.

У 2018-му російські окупанти привезли до окупованого Луганська величезну та дуже шановану путіноїдами та їх посіпаками із МП  «Надимську ікону» кривавого російського царя.

“Гастролі” надимської “ікони” Миколи Кривавого  по росії. Пізніше окупанти притягли це неподобство до окупованої Луганщини,  а представники т.з. УПЦ це благословили

Із благословення митрополита Луганського і Алчевського Митрофана (т.з. УПЦ МП) в окупованому росіянами місті відбувся Хресний хід пам’яті Святих Царствених страстотерпців.

Кореспондент рупору окупантів ІА “Новоросія”, так пише про подію:

«Память о Государе, о Царской семье – очень важная часть русской идентичности. Показательно, что ненависть к Царственным Страстотерпцам проявляют люди, чья русская идентичность замещена какой-либо другой, например, украинской, (…) – рассказал прихожанин храма святых мучеников Гурия, Самона и Авива Алексей Селиванов. Последние годы показали, что выходившие на крестные ходы в Царские дни, чаще всего, оказывались верными [России] до конца. Киевляне, харьковчане, одесситы, выходившие в своих городах с иконами Государя, первыми присоединились к ополчению Донбасса».

«Ікони» із російським кривавим царем давно стали своєрідною візитівкою УПЦ МП, які підкреслюють служіння цієї «релігійної» структури інтересам московського імперіалізму…

“Ікони” кривавого росіянського царя давно стали візитівкою і своєрідним символом т.з. УПЦ. Один із антиукраїнських шабашів вірян т.з. УПЦ у Києві. Приблизно 2013 р. Тоді вони ще не маскувалися і не приховували своєї справжньої суті…

Наразі у більшості культових споруд московського патріархату «ікони»  злочинного «святого» москоськопатріархатців заховані до «кращих часів». У Почаєві, – одному із головних оплотів московства в Україні, маємо величезний стінопис, і заховати його московськопатріархатним ченцям не вдалося.

Adblock test (Why?)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button