Подорожі

Один із найдавніших пам’ятників Тарасу Шевченку волає про допомогу

Цікавою і важливою інформацією ділиться ФБ сторінка «Drymba.com – туризм та краєзнавство України».

Пам’ятник Тарасу Шевченку у селі Залав’є (Тернопільщина). Що ж тут особливого, спитаєте ви? Це не Мукачівський замок і не Дністровський каньйон. Жодної “інстаграмності”…

А особливого насправді багато. Хоча б те, що пам’ятник споруджений у 1914 році! Так-так, це один із перших у світі монументів Великому Кобзарю! Зроблений скромно, по простому, у народному стилі, з квітами і тризубом. Детальна історія (а вона цікава) – на головній сторінці нашого сайту (drymba.com).  

Стан пам’ятника … ну, ви самі бачите на фото. Зараз він виглядає трохи по-іншому (білого кольору), проте не набагато краще. А тим часом, от-от настане 210 річниця з дня народження Тараса Шевченка і 110 річниця самого пам’ятника.

Монумент потребує фахової реставрації, камінь руйнується як від природніх факторів, так і від “ремонтів”. Можливо, хоча б розголос та “інфохвиля” зрушать справу з глухої точки?!

Пам’ятник Тарасу Шевченку у селі Залав’є Тернопільської області був споруджений у 1914 році коштом місцевих мешканців. У своєму архітектурному вирішенні монумент збудований у формі чотиригранного обеліска. Колона висотою близько 3м встановлена на невеликому ступінчатому постаменті. Верхня частина несе невелике квіткове панно, нижче розташований тризуб у шестикутному “картуші”, під ним дати – 1814-1914. Найнижче на обеліску майстри викарбували портрет поета і уривок знаменитої строфи “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине” (із вірша “До Основ’яненка”).

З історії відомо, що монумент виготовили місцеві каменотеси до сотої річниці від дня народження Великого Кобзаря. Це був перший пам’ятник у Теребовлянському повіті та третій на усій Тернопільщині. На відкриття завітало багато гостей, і подія перетворилась у велелюдний народний здвиг. Пам’ятник відкривав сам посол австрійського парламенту – Льонгин Цегельський.

За часів Польщі пам’ятник було пошкоджено, сліди цього збереглися і до сьогодні. Так, що польські жандарми ще у 1922 році стріляли у цей пам’ятник із карабіну, до сьогодні тут залишилися шрами, де прилітали кулі. Портрет Тараса Шевченка, виконаний з чорного каменя, який зараз трохи не вписується у загальну композицію – не автентичний, а доданий значно пізніше. Оригінальний портрет не зберігся.

Згодом обеліск перенесли з центру села на те місце, де він розташований і у наш час. А стоїть він нині у південній частині Залав’я, біля місцевої церкви Пресвятої Трійці та головної вулиці, у затінку дерев. Поруч знаходиться також колишня римо-католицька каплиця, тож можна сказати, що найцікавіші пам’ятки села сконцентровані у одному місці. За 500 метрів південніше знаходиться міст через річку Серет, за ним уже починається село Підгайчики.

На момент фотофіксації 2016 рік, як ви можете побачити на світлинах, монумент перебував у незадовільному стані. Фарба облущилась, та й сам камінь перебуває далеко не в найкращому стані. Тризуб і написи – ледь читаються. У 2022 році пам’ятник підготували до реконструкції, але через повномасштабну війну цю справу перенесли на невизначений термін. Тож коли саме відбудеться його відновлення, достеменно невідомо.

Пам’ятник Тарасу Шевченку у селі Залав’є на Теребовлянщині є одним з найдавніших у світі пам’ятників генію поета і належить до пам’яток архітектури і монументального мистецтва місцевого значення (охоронний номер 800). Що цікаво, Теребовлянщина – місцерозташування відразу двох монументів Великому Кобзарю, які є “срібними призерами” по віку. Пам’ятний хрест у селі Лошнів є однолітком монумента у Залав’ї є (також 1914 рік). А от рекордсменами на Тернопіллі є пам’ятний хрест до 50-х роковин смерті поета у селі Бурдяківці, встановлений ще раніше, у 1911 (!) році, і погруддя у селі Жуків на Бережанщині (також 1911 рік, реконструкція).

Adblock test (Why?)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button