КультураУкраїна і Світ

Новоюліанський календар повертає до православної традиції: факти і аргументи

Одна з історичних подій 2023 року – перехід українських церков на новий календар. Православна церква України (ПЦУ) і Українська греко-католицька церква (УГКЦ) ухвалили таке, без перебільшення, історичне рішення. Адже зміна календаря – це, можна сказати, зміна певної епохи.

Більше про календарну реформу «Історичній Свободі» розповів священник Орест Жигало, викладач Київської православної богословської академії ПЦУ, який адаптує календар до перехідних церковних свят.

Орест Жигало, викладач Київської православної богословської академії ПЦУ


Орест Жигало, викладач Київської православної богословської академії ПЦУ

– Календар – це якась така даність, над якою не замислюєшся. Але якщо подумати, то ми звикли мислити календарно. На вашу думку, наскільки календар взагалі важливий для людини?

– Календар – це певна система, яка впорядковує наш час відносно до пір року. Календар дає можливість планувати роботу, зустрічі чи пам’ятати певні дати. Ми знаємо дату свого народження і святкуємо її, пам’ятаємо різні історичні дати.

– Календарі взагалі укладають люди, які займаються астрономією, але називають їх на честь кого іншого. Скажімо, Юліанський календар назвали на честь римського імператора Юлія Цезаря. Чому східні церкви – православні і греко-католицькі – так трималися за цей календар?

– Юліанський календар створений астрономами у 46 році до Різдва Христового в часи римського імператора Юлія Цезаря.

Вселенський патріарх Варфоломій (праворуч) і предстоятель ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній на території Софійського собору, де вони провели соборну літургію. Київ, 22 серпня 2020 року


Вселенський патріарх Варфоломій (праворуч) і предстоятель ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній на території Софійського собору, де вони провели соборну літургію. Київ, 22 серпня 2020 року

– Язичницький календар!

– Можна сказати і так. його створили на заміну Римському календарю, який існував до цього. Він мав 10 місяців (304 дні) і до 46 року до Різдва Христового вже на 4 місяці випереджав пори року. Тобто пори року і календар просто не збігалися. Тому за ініціативи Юлія Цезаря впровадили реформу календаря. Як нам відомо, цей новий календар мав мати 365 днів і 25 сотих доби. Тобто це кілька годин у кожному році, які додавали одну добу раз на чотири роки. Кожні чотири роки був високосний рік.

У 1570 році астрономами дослідили, що юліанський календар випереджає сонячний рік на 11 хвилин

Але в 1570 році астрономи дослідили, що юліанський календар випереджає сонячний рік на 11 хвилин. І ці 11 хвилин за 1600 років додали 10 днів зайвих. Тобто він почав випереджати сонячний календарний рік на 10 днів.

Тому вирішили провести календарну реформу. Вона відбулася за папи Римського Григорія ХІІІ, який також був астрономом і математиком, та, можливо, брав і безпосередню участь у створенні нового календаря, який врахував цю похибку на 11 хвилин.

Якщо юліанський має на 400 років 300 звичайних років і 100 високосних, то Григоріанський – 303 звичайних роки і 97 високосних. Тобто раз на 400 років трьох високосних років не буде. Наприклад, у 2100 році високосного року не буде, хоча він має випадати за розрахунком. Ця різниця зробила календар точнішим. Він буде відставати від сонячного року на один день аж у 4909 році.

Портрет папи Римського Григорія ХІІІ


Портрет папи Римського Григорія ХІІІ

– Чому ж східні церкви цей календар не прийняли? Тільки тому, що папа Римський його запровадив?

– Взагалі-то, не тільки церкви. Чимало держав перейшли на григоріанський вже на межі ХІХ–ХХ століть. Зокрема, УНР у лютому 1918 року ухвалила перехід на григоріанський календар. Поступово держави змінювали календар. Ми знаємо, що не всюди живуть за григоріанським календарем. Деякі країни мають інші релігійні календарі.

За григоріанським календарем живуть більшість країн світу

Але за григоріанським календарем живуть більшість країн світу. І коли він вже набув великого поширення, православні церкви продовжували жити за юліанським календарем. Бо католицька церква живе і Пасхалію обчислює за григоріанським календарем. Пасхалія – це обчислення Пасхи, в григоріанському календарі воно інше. Натомість у православних церков існує своя східна традиція обчислення Пасхи. І через те, не маючи альтернативи, тривалий час залишалися на юліанському календарі.

До речі, греко-католицька церва перейшла на григоріанський календар з юліанською Пасхалією. Тобто новоюліанський календар – це суто православних церков витвір. Тому греко-католицька церква на католицькому григоріанському календарі, але з православною Пасхою.

Предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній (праворуч) і глава УГКЦ Святослав. Київ, 24 грудня 2022 року


Предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній (праворуч) і глава УГКЦ Святослав. Київ, 24 грудня 2022 року

– А в кого і як з’явилася ідея укласти новоюліанський календар? Як це відбувалося?

– Це відбулося у 1923 році в Королівстві сербів, хорватів, словенців, яке невдовзі стане Югославією. Там жили як православні, так і католики.

– Там і мусульмани, між іншим.

– Так, але візьмемо до уваги християн, тому що нам цікавий календар саме християнський. І для того, щоб їхні свята співпадали, тому що були на той час розбіжності, було вирішено провести календарну реформу для православних. Це зробив сербський астроном Мілутін Міланкович.

– Отже, новоюліанський календар – це якби запит від югославської влади?

– Загалом так, якщо казати про початковий етап його створення. Пізніше інші східні православні церкви, зокрема Вселенський патріарх Мелетій ІV скликав у травні 1923 року конгрес східних церков. На ньому обговорили календарне питання і ухвалили рішення про реформу – використовувати календар Мілутіна Міланковича.

Сербський астроном і математик Мілутін Міланкович (1879–1958)


Сербський астроном і математик Мілутін Міланкович (1879–1958)

– Отже, у нас ще й сторічний ювілей новоюліанського календаря!?

– Так, якраз у 1923-му 100-річчя створення новоюліанського календаря і запровадження календарної реформи у східних православних церквах.

– А чому календар назвали новоюліанським, а не, скажімо, на честь Вселенського патріарха?

– Сам Мілутін Міланкович опублікував в «Астрологічному віснику» статтю «Кінець юліанського календаря і новий календар східної церкви». Його назвали юовоюліанським з ініціативи церкви. Можливо, не хотіли когось одного виділити серед православних патріархів.

Главою католицькій церкві є папа Римський, тому логічно було назвати на честь чинного понтифіка. Натомість предстоятелі різних православних церков між собою рівні. Вселенський патріарх є «першим по честі». Тому, можливо, з огляду на це календ назвали новоюліанським – «оновленим юліанським календарем».

– Але чому не всі православні церкви його прийняли? Наприклад, тоді ще був живий патріарх РПЦ Тихон.

– Якраз він підтримав. Патріарх РПЦ Тихон восени 1923 року видав розпорядження про перехід на новоюліанський календар, але воно недовго проіснувало. Це рішення швидко зам’яли, можна сказати.

– За Тихона чи після його смерті в 1925 році?

– За нього ж, у тому ж році. Російська церква загалом не сприйняла цього. В них тоді було багато внутрішніх проблем, тому, напевне, було не до реформ. Але таке рішення існувало, і Російська православна церква не обов’язково на юліанському календарі мусить залишатися.

Новоюліанський календар з григоріанським – майже немає різниці. Різниця в один день з’явиться десь у 2800 році. Натомість, якби ми залишилися на юліанському, то вже після 2100 року різниця між григоріанським і юліанським календарями становитиме 14 днів. Тоді змістилося б Різдво на 8 січня, Богоявлення – на 20 січня.

– Власне, попервах було 10 днів різниці, як тільки запровадили григоріанський календар, а до нашого часу вже 13 днів набігло.

– Так, а в наступному столітті буде 14 днів різниця.

Глава ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній під час відзначення свята Богоявлення за юліанським календарем в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Київ, 19 січня 2023 року


Глава ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній під час відзначення свята Богоявлення за юліанським календарем в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Київ, 19 січня 2023 року

– ПЦУ, коли робила календарну реформу, чим керувалася? Тим, що вона під омофором Константинополя чи якісь внутрішні були запити?

– ПЦУ є автокефальною, тобто самокерованою церквою. Усі рішення увалює Помісний собор церкви на чолі з предстоятелем, тобто всі єпископи, представники духовенства і вірян. Це рішення ухвалили майже абсолютною більшістю голосів на Помісному соборі 27 липня 2023 року. А перехід відбувся 1 вересня, тому що церковний календарний рік починається з 1 вересня.

– А дискусія з цього приводу була сильна чи ні?

– Ні. Загалом був запит вірян, запит суспільства.

Рішення було підтримане переконливою більшістю

Була проведена підготовча робота, опитування в єпархіях між вірянами і священниками. І рішення було підтримане переконливою більшістю.

– Тобто істотного спротиву всередині не було?

– Не було. Ба навіть не сподівалися на таку швидку адаптацію, швидке сприйняття цієї реформи. У ПЦУ 99% усіх громад перейшли на новоюліанський календар.

– А все-таки, які проблеми і незручності виникли при переході з одного календаря на інший?

– Для пересічних людей це, напевне, запам’ятати нові дати. Тому що, хто ходив до церкви, звикли до певних святкових дат. Тепер потрібно просто адаптуватися рік-два до нових дат.

Церква святкує в певний день певну подію. Але загалом більшість дат церковних свят поставлені у певні дні за логікою, а не за точним часом, коли воно відбулося. Тому що у той час не все записували, і спочатку дуже маленька частина людства знала, що народився Христос, Месія, Спаситель.

Більшість дат церковних свят поставлені у певні дні за логікою, а не за точним часом, коли воно відбулося

Більшість навіть із юдейського народу, до яких він прийшов, де він народився, його не сприймала, тому багато дат не збереглося, не записувалося. Загалом, нам важливо, що Христос народився – прийшов у цей світ задля людини, з любові до людини, був розіп’ятий, помер на хресті і воскрес на третій день.

Для вірян, які відвідують богослужіння, важлива сама подія, її значення. На це робиться основна увага. Загалом для суспільства, яке церковних свят дотримується, оскільки це традиція, не завжди важлива подія, або інколи люди просто забувають про подію за тими всіма суперечками.

Але ми повинні для себе задавати запитання, коли святкуємо коли яке свято: яка його історія, чому ми його святкуємо?

Глава ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній під час літургії перед Різдвом Христовим. Київ, Свято-Михайлівський Золотоверхий собор, 24 грудня 2023 року


Глава ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній під час літургії перед Різдвом Христовим. Київ, Свято-Михайлівський Золотоверхий собор, 24 грудня 2023 року

– А для самої церкви ця реформа наскільки легко пройшла? З календаря на календар ви перейшли без якихось внутрішніх ускладнень?

– Загалом, для духовенства великих ускладнень не виникло. Тому що церква на кожен рік готує календар. В церковному календарі містяться читання з Євангелія для певного дня, свята, список святих, яких згадують і вшановують у певний день. І враховується Пасхалія – коли випадає Пасха, від чого залежить, коли починається Великий піст, і коли будуть свята, які прив’язані до Пасхи: Вознесіння, П’ятидесятниця, Зішестя Святого Духа.

Церква дає такий календар на кожен рік для священників, тому великих проблем у священників не виникло з цим.

– День створення УПА, коли його ухвалювали, символічно прив’язали до Покрови – 14 жовтня. А тепер після цієї реформи така дискусія: День УПА переносити чи ні? Наскільки тут важлива зв’язка з Покровою?

– Також цікавився, бачив дискусію. Історики кажуть по-різному. От, козацтво вшановувало Покрову, і тоді це точно було 1 жовтня. Релігійні свята, навіть якщо якась історична подія відбувалася, мають свою історію.

– Календар – церковний: перш за все, церква керується ним. Але дискусія довкола нього була дуже заполітизована, мовляв, нам треба відзначати з Європою, а не з росіянами. Оця політизація заважала чи допомагала, чи ви взагалі на це не зважали?

– Церква на це не зважала. Мабуть, більше зважало суспільство.

Люди захотіли відходу від всього російського

Тому що саме останні події спонукали багатьох людей зробити суспільний запит до церкви, щоб провести календарну реформу. Війна дуже спонукала.

Люди захотіли відходу від всього російського. Юліанський календар багато людей асоціюють із російським: так росіяни святкують – ми так не хочемо!

Календарна реформа назрівала, про неї говорили і до повномасштабного вторгнення. Але, напевне, за інших обставин на її підготовку, прийняття й адаптацію пішли б десятки років. Повномасштабне вторгнення Росії настільки прискорило цей процес, що він вилився в два роки.

– Різдво тепер ті, хто на юліанському і новоюліанському календарях, святкують у різні дні. А з Пасхою так само буде чи як?

– Ні, Пасха на одну дату випадає. Тому що всі православні церкви обчислюють Пасху за однією схемою і мають одну дату.

Новоюліанський календар має ту ж дату Пасхи, що й юліанський календар. Вона змінюється, але кожного року в усіх православних Пасха в один день. Тобто нерухомі свята змістилися на своє місце, можна сказати. Бо у книгах церковних, за якими проводять богослужіння, дата Різдва – 25 грудня, дата Богоявлення – 6 січня і так далі. Тобто всі дати, які ми зараз будемо святкувати всіх свят, ми просто повернулися до того, що і було у церкві.

Просто різниця календарів юліанського і григоріанського створила нам похибку в 13 днів, якої ми мали дотримуватися. Але тепер з новоюліанським календарем ми повернулися назад до традиційного святкування. Ми повертаємося до того, що завжди було.

Adblock test (Why?)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button