Подорожі і краса

Судді дозволили компанії близькій до Пилипишина знищити видатну пам’ятку археології

У Києві передали під забудову Китаївське городище – пам’ятку археології національного значення. 21 лютого стало відомо, що Господарський суд Києва ухвалив рішення на користь компанії, яка планує використати цінну територію під багатоповерхівки, – про це повідомляє «Інформатор».

Фото: “Вікіпедія”

Господарський суд Києва залишив цінні землі компанії «Київська овочева фабрика», на яких розташована пам’ятка археології національного значення «Китаївське городище та курганний могильник». Мова йде про 4 га землі ділянки, яка має охоронятися законом. Наразі, у Генпрокуратури є час, щоб спробувати оскаржити ці рішення. Як повідомила 21 лютого спільнота «Цегла», «суддя Паламар відмовив у задоволенні позову Офісу Генерального прокурора щодо скасування передачі памʼятки під забудову».

Компанія входить до сфери впливу Віктора Пилипишина (зліва) та Костянтина Ялового (справа). Фото: Інформатор

До цього, у січні 2024 року, суддя того ж Господарського суду Наталія Ягічева не дала Генпрокуратурі забрати 21,54 га у Китаївському городищі, які теж передали у приватну власність.  У цьому позові суддю просили не лише забрати землю у компанії та визнати рішення Київради про її передачу незаконним, а й забрати землю у громади Києва.

Загалом, у судах першої інстанції Генпрокуратура не змогла захистити від забудови 25,54 га землі. За правилами, з моменту складення рішень є час на те, щоб спробувати їх оскаржити.

Фото: Інформатор

Нагадаємо, що Китаїв — це місцевість на південній околиці Києва у Голосіївському районі в східній частині Голосіївського лісу. Тут знаходиться Китаївський археологічний комплекс, який є пам’яткою історії під назвою «Китаївське городище і курганний могильник». Частину території, яка має охоронятися від забудови, передали для будівництва ЖК.

Як пам`ятка археології опинилася у приватній власності

У серпні 1997 року інститут садівництва Української академії аграрних наук отримав від КМДА право користування земельними ділянками площею 71,45 га в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське.

За часів мера Олександра Омельченко, у грудні 2004 року, Київрада передала акціонерному товариству «Київська овочева фабрика» в оренду на 15 років 59,06 га, які забрала в інституту.

Урочище Китаєво Кабмін визнав пам’яткою у 2001 році, тому мерія Омельченко не повинна була віддавати такі цінні землі, тому що вони мали захист. Однак землю передали у приватну власність «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»: в урочищі Китаєво фабрика отримала дві ділянки на 4,82 га та 21,61 га; в урочищі Болгарське – 9,50 га; в урочищі Самбурки – 23,13 га.

Щодо Китаєво, то у 2007 році – вже за часів Черновецького, міська рада в один день змінила призначення цих двох ділянок та віднесла їх до території земель житлової та громадської забудови.

Історична довідка

Як повідомляє сайт Музею історії Десятинної церкви, Китаївський археологічний комплекс – пам’ятка археології національного значення (№ 260026-Н), яка має кілька складових: давнє городище, два курганних могильники, поселення, комплекс печер, що разом займають ділянку 67 га. Територіально комплекс можна розділити на три частини – західну, північну і південну. До першої з них відноситься поселення, на частині якого розташований Китаївський Свято-Троїцький чоловічий монастир УПР (МП). У північній частині комплексу міститься городище, печери під ним та прилеглий до давнього укріплення курганний могильник. У південній частині розташований ще один курганний могильник та інша група печер.

План Китаївського городища на основі топоплану 1927 р.

Китаївське поселення займає похилі схили лівого берега струмка та має площу близько 30 га. Крім монастиря, який розташований у центральній частині поселення, площа останнього частково забудована житловими та іншими спорудами по вул. Ягідній, Китаївській та Пирогівській шлях. На пам’ятці виявлено ліпну кераміку трипільської культури (ІІІ тис. до н.е.) і ранньозалізного (скіфського) часу (І тис. до н.е.), численні матеріали часів Київської Русі (Х–ХІІІ ст.) із залишками жител із глиняними печами. Під час досліджень поселення в останні роки було також знайдено багато уламків кераміки ХІV–ХVІ ст., частково розкопано об’єкт другої половини ХV ст., що засвідчують існування тут селища в цей час.

Adblock test (Why?)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button