КультураУкраїна і Світ

145 років тому в Києві народився Казимир Малевич. У чому секрет «Чорного квадрата»

Виповнюється 145 років із дня народження художника-авангардиста, теоретика мистецтва, основоположника супрематизму, автора однієї із найвідоміших картин ХХ століття «Чорний квадрат» – Казимира Малевича.

Малевич народився 23 лютого 1879 року у Києві у багатодітній родині.

Його батько, Северин Малевич, був представником збіднілого польського роду, а мати, на думку деяких дослідників, була українкою, але перед одруженням перейшла в католицизм, змінивши ім’я Людмила на Людовіка.

Хрестили Казимира Малевича у Київському римсько-католицькому костьолі (нині храм на Костьольній, 17).

Северин Малевич працював інженером на цукрових заводах. У зв’язку з цим родина часто переїжджала.

Ще в дитинстві Казимира Малевича зацікавила вишивка і народне декоративне мистецтво.

З виставки «Малевич+» у Мистецькому Арсеналі у Києві. 2016 рік


З виставки «Малевич+» у Мистецькому Арсеналі у Києві. 2016 рік

Свою першу серйозну картину «Місячна ніч» Малевич написав, коли жив у Конотопі на Сумщині.

Потім Казимира Малевич навчався у художній студії Миколи Пимоненка у Києві.

Казимир Малевич (посередині, Михайло Матюшин (ліворуч), Олексій Кручених (праворуч). 18 липня 1913 року


Казимир Малевич (посередині, Михайло Матюшин (ліворуч), Олексій Кручених (праворуч). 18 липня 1913 року

Деякі дослідники кажуть, що перші ескізи Малевича до «Чорного квадрата» могли бачити в 1910-х роках вишивальниці артілі села Вербівка (тепер Черкащина), якою керувала відома художниця Олександра Екстер.

Брати Бурлюки і Олександра Екстер Виставка «Футуромарення» про український футуризм 20-х років. Мистецький арсенал. Київ, жовтень-листопад 2021 року


Брати Бурлюки і Олександра Екстер Виставка «Футуромарення» про український футуризм 20-х років. Мистецький арсенал. Київ, жовтень-листопад 2021 року

Вперше супрематичні роботи Малевича були виставлені на виставці робіт цієї артілі у Москві в лютому 1915 року.

Казимир Малевич чи не єдиний художник того часу, який прямо відреагував на організоване сталінським режимом знищення українського селянства через «розкуркулення», колективізацію і Голодомор. Зокрема, створивши роботу, що на думку мистецтвознавців, ілюструвала народну примову тих часів: «Де серп і молот, там смерть і голод».

На цьому рисунку без назви зображені фігури без облич. На їхньому місці – серп, молот, хрест і труна.


За це, а також за великий вплив на мистецькі кола тогочасного СРСР і Європи, Казимира Малевича переслідувала радянська влада.

Творчість художника ніяк не вписувалася у рамки так званого «соціалістичного реалізму», а відтак йому не давали працювати, позбавили можливості виїздити за кордон, а врешті і заарештували і піддали катуванням.

Найвідомішим українським дослідником творчості Казимира Малевича є мистецтвознавець Дмитро Горбачов.

Малевич, Тренін, Гриць, Харджієв. Немчинівка, літо 1933 р


Малевич, Тренін, Гриць, Харджієв. Немчинівка, літо 1933 р

Радіо Свобода зібрало про художника маловідомі біографічні відомості, знайшло нові факти, зібрало спогади сучасників художника, коментарі провідних дослідників його творчості і мистецтвознавців.

Це дозволило по-новому подивитися на особистість великого супрематиста, відкрити його український вимір і простежити його вплив на світову культуру.

Про все це розповідає фільм Дмитра Джулая «Малевич. Український квадрат»:

Adblock test (Why?)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button