КультураУкраїна і Світ

Alyona Alyona і Jerry Heil збирають гроші на відбудову розбомбленої Росією школи на Дніпропетровщині

ДНІПРО/МАЛЬМЕ – Українські співачки, учасниці «Євробачення-2024» Alyona Alyona і Jerry Heil збирають кошти на відновлення зруйнованої внаслідок російських атак школи на Дніпропетровщині. Це ініціатива платформи UNITED24 – глобальної ініціативи з підтримки України, яку запустили в перші місяці повномасштабної війни. Зокрема, організатори поставили за мету зібрати на «Євробаченні» 10 мільйонів гривень донатів на школу у Великій Костромці на Криворіжжі.

Це село, кажуть місцеві, пробуло під обстрілами армії РФ понад пів року. Лінія фронту пролягала за 3-7 кілометрів від нього. Тамтешня школа зазнала значних руйнувань, але підлягає відновленню, як показала експертиза. Місцеві вчителі живуть надією на те, що з відбудовою закладу до села повернеться мирне життя.

Чому учасниці «Євробачення» вирішили допомагати саме цій школі, що пережили вчителі під час війни та скільки грошей насправді потрібно на реконструкцію – в матеріалі Радіо Свобода.

Українські співачки Jerry Heil (ліворуч) і Alyona Alyona, які представлять Україну на «Євробаченні-2024»


Українські співачки Jerry Heil (ліворуч) і Alyona Alyona, які представлять Україну на «Євробаченні-2024»

Збір коштів і символічний ключ

Гімназія у Великій Костромці – одна з понад 500 українських шкіл, зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Росії, каже співачка Jerry Heil. Не приховує: її особисто вразили життєві історії двох вчительок цього закладу – Людмили Таранович та Тетяни Магди. Після початку повномасштабної війни обоє залишилися в селі й намагалися допомагати рідній школі, зокрема порятували від обстрілів і негоди бібліотеку.

Alyona Alyona і Jerry Heil


Alyona Alyona і Jerry Heil

«Ми в розмові з вчительками з цієї школи довідалися, що є такі Людмила і Тетяна, після того, як школа була зруйнована, – це дуже вдарило по них, по їхній психіці. Це зруйнувало їхні життя, бо, наприклад, Людмила 40 років працювала у цій школі, тобто це все її минуле, всі її спогади, її діти й внуки там навчалися», – каже Jerri Heil.

Символом збору грошей на відбудову гімназії у Великій Костромці став ключ. Цей знаковий предмет свого часу школі вручили будівельники – коли відкривали її 1977 року. Відтоді його використовували на урочистих заходах як атрибут – щороку його вручали першачкам на святі 1 вересня.

Тетяна Магда, вчителька школи у Великій Костромці, з символічним ключем


Тетяна Магда, вчителька школи у Великій Костромці, з символічним ключем

Зараз, на час проведення «Євробачення», вчителі урочисто передали його українському дуету. Alyona Alyona каже: зараз цей ключ може також сприйматися як символ втраченого через війну дому.

Вони не можуть собі уявити, що це таке. І що це таке – проводити уроки онлайн, що це таке – розкидати дітей з одного класу по світу, забрати дитинство

«Ми щиро впевнені в тому, що якраз тема відбудови буде близька всім країнам, деякі з них є аполітичні. Але донатити на відбудову – це така блага річ, і особливо, коли ми починаємо розповідати про оці ключі від дому і говоримо, що є люди, які втратили дім. А що таке – втратити дім? Це втратити минуле. Втратити все своє життя, спогади, щасливі моменти, все, що пов’язане, в основному, все таке ж з домом. І це дуже б ‘є в серце європейців… Вони не можуть собі уявити, що це таке. І що це таке – проводити уроки онлайн, що це таке – розкидати дітей з одного класу по світу, забрати дитинство. Це страшно. І коли ми говоримо про unlock the childhood чи rebuilding, про те, що це ребілдінг, їх це торкається. І всі проявляють отаке суперрозуміння. Тому ми саме обрали таку тему і сподіваємось, що нам вдасться», – сказала в коментарі Радіо Свобода Alyona Alyona.

Alyona Alyona з подарунком з Великої Костромки


Alyona Alyona з подарунком з Великої Костромки

Школа у Великій Костромці і її вчителі

Село Велика Костромка на Криворіжжі під обстрілами армії РФ прожило понад пів року, кажуть місцеві. Перші атаки по населеному пункту, додають вони, були вже в березні 2022-го. Село межує з Херсонщиною, російські війська були за кілька кілометрів від нього, розповідають люди в селі. Бачили у Великій Костромці й російські диверсійно-розвідувальні групи.

Школа у Великій Костромці на Дніпропетровщині


Школа у Великій Костромці на Дніпропетровщині

Місцева гімназія, зазначає директорка Ольга Дашко, зазнала не одного масованого удару – і важкою артилерією, і «Градами», й ракетами.

53-річна Тетяна Магда віддала школі понад 15 років свого життя. Зараз працює асистенткою вчителя – з дітьми, які мають особливі освітні потреби. Розповідає: коли розпочалася повномасштабна війна, вирішила з села не виїжджати. Прихистила в хаті трьох синів з родинами. Аби переховуватися від обстрілів, облаштувала погріб.

Тетяна Магда


Тетяна Магда

«Це ж село. У мене – великий пес, тварини, курчатка. Мама старенька, погано ходить – зараз їй 80. На кого ти їх покинеш? Тому вирішила не виїжджати. Ходила на роботу за графіком», – каже вона.

Стіни здригалися, а коли влучило – перекриття цієї кімнати аж здригнулося. Це було так страшно!

Розказує: найбільше запам’ятався день 8 липня 2022 року. Вона була на роботі, коли розпочався обстріл. По будівлі школи й прилеглому саду, каже, російські солдати цілили з танка.

«Я тоді виконувала обов’язки чергового адміністратора. Ми були з двома жінками з технічного персоналу. Щойно протерли підлогу й полили квіти, і спустилися з третього поверху, як почули вибух за школою. З усіх ніг ми помчали в підвал. Там сиділи, стіни здригалися, а коли влучило – перекриття цієї кімнати аж здригнулося. Це було так страшно! Я кажу: «Дівчата, завалить тут, ніхто не знатиме, де й ми». Ми тоді нарахували до 16 вибухів. Вони прицільно обстрілювали школу півтори години! Коли ми вийшли, то побачили: садочок, дерева – все посічене, висіли дроти. А будівля… Вони влучили прямо в другий поверх, одразу два класи завалилися, дірка. Але будівля встояла», – розповідає Тетяна.

Але найбільших руйнувань школі завдали ракетні атаки, розповідає директорка Ольга Дашко. Наймасштабніший удар, згадує вона, був 11 жовтня 2022 року, коли російські війська вже відійшли від села – ракета зруйнувала ліве крило школи вщент.

Ольга каже: дітей з Великої Костромки евакуювали ще в перші місяці повномасштабної війни, виїхала й частина вчителів, заняття проводили онлайн. Вона ж села й школи не полишала – щодня ходила на роботу, бо, каже, відчувала відповідальність – і за будівлю, і за колектив.

Вночі ракета влучила прямо в перехід до спортивної зали. Ракета коштує до 10 мільйонів, не пошкодували її на школу

«Обстріли села тривали з перших чисел березня до орієнтовно 27-28 вересня. За цей час наша школа не один раз потерпала від атак. Було кілька ракетних атак. Ракета була направлена на нашу школу, але впала десь метрів за сто від школи. У нас була пошкоджена вся південна сторона: повилітали вікна майже у всіх класах, пошкоджена їдальня, палетний склад. Другий приліт був уже на території школи – за 30 метрів від будівлі, у парку. Дуже постраждала вже північна сторона. І був «приліт» з 10 на 11 жовтня 2022 року – це коли рашисти (російські військові – ред.) вже відійшли, коли ми вже спокійно спали й не очікували… Вночі ракета влучила прямо в перехід до спортивної зали. Ракета коштує до 10 мільйонів, і рашисти не пошкодували її на школу», – говорить директорка.

Вчителі розбирають завали


Вчителі розбирають завали

Після влучання ракети у навчальний заклад усі разом – і вчителі, і мешканці села – розбирали завали.

«По всій території парку на деревах висіли м’ячі, спортивне взуття, вчительські плани, підручники, зошити. У перші години для нас був шок. А далі ми почали працювати – почали очищати школу від скла, від пластику. Почали руїни розбирати. Тоді ми також почали знімати відео про те, що сталося, і поширювати його в соцмережах», – розповідає Ольга Дашко.

«Ми весь час жили надією: школу відбудують»

У грудні представники платформи UNITED24, розповідає директорка, звернули увагу на їхній заклад. Приїжджали в Велику Костромку самі для знайомства й зйомок, а потім запрошували педагогів до Києва. Їздили вчительки Людмила Таранович та Тетяна Магда.

Наприкінці квітня вони також побували в столиці, де брали участь у спільній пресконференції з Alyona Alyona і Jerry Heil, розповідали про школу.

Учасниці Євробачення-2024 Alyona Alyona і Jerry Heil з вчительками школи Великої Костромки


Учасниці Євробачення-2024 Alyona Alyona і Jerry Heil з вчительками школи Великої Костромки

Директорка гімназії Ольга Дашко каже: проєкт відновлення закладу вже є. Його кошторис складає 70 мільйонів гривень. Отож учасниці «Євробачення» зберуть лише частину суми. Якими будуть ще джерела фінансування, в школі поки не знають.

Ми ніколи не думали, що будемо в центрі уваги не тільки всієї України, а й світу. Ми плакали з колегами, коли дивилися, як весь світ збирає для нас кошти…

Але і директорка, і вчителі живуть надією: після відродження їхнього закладу до села повернеться мирне життя.

«Відтоді, коли технічні експерти сказали, що більшість конструкцій вціліла й школа підлягає відбудові, ми весь час жили надією: школу відбудують. Але ми ніколи не думали, що будемо в центрі уваги не тільки всієї України, а й світу, що буде такий розголос. Ми вже й плакали з колегами, коли дивилися, як весь світ збирає для нас кошти… Коли ми відряджали наших вчителів до Києва, – проводжати дівчат на «Євробачення», наші дітки зробили 60 малюночків про школу. Ми також передали наш символічний ключ. Думка така: цим ключем ми потім відкриємо новобудову. А поки ми замовили 200 невеликих копій цього ключа: повісимо кожен на жовто-блакитну стрічку і даруватимемо тим, хто зробить найбільші донати», – каже Ольга Дашко.

«Зараз ми просто робимо свою роботу. Зустрічаємо кожен новий день, радіємо сонечку. Я працюю з такими дітками, до яких треба йти з усмішкою. У нас, дорослих, може, психіка міцніша, а дітей треба підтримувати. А ще, звісно, віримо в перемогу України», – додає Тетяна Магда.

Співачки Jerry Heil (ліворуч) і Alyona Alyona, які представлять Україну на «Євробаченні-2024» позують для фотографії під час інтерв’ю Associated Press. Київ, 25 квітня 2024 року


Співачки Jerry Heil (ліворуч) і Alyona Alyona, які представлять Україну на «Євробаченні-2024» позують для фотографії під час інтерв’ю Associated Press. Київ, 25 квітня 2024 року

У гімназії Великої Костромки наразі дистанційно навчається до 250 дітей, колектив закладу складає близько 30 людей. Частина учнів – в евакуації, вчителі всі – удома.

Тим часом українські учасниці «Євробачення» розповіли Радіо Свобода, що станом на 29 квітня на відбудову великокостромської школи зібрали трохи менше від половини запланованої ними суми – понад 100 тисяч доларів США. До 25 травня хочуть назбирати ще 150 тисяч доларів.

_________________________________

Співачки Jerry Heil і alyona alyona представлять Україну на «Євробаченні-2024» із піснею Teresa & Maria. 68-й пісенний конкурс відбудеться у шведському місті Мальме.

Півфінали конкурсу заплановані на 7 та 9 травня, виступ України відбудеться у першому півфіналі. А на 11 травня запланований гранд-фінал.

Співачки Jerry Heil (ліворуч) і Alyona Alyona, які представлять Україну на «Євробаченні-2024», під час другої репетиції свого номеру. Мальме, Швеція


Співачки Jerry Heil (ліворуч) і Alyona Alyona, які представлять Україну на «Євробаченні-2024», під час другої репетиції свого номеру. Мальме, Швеція


Ось відеофрагмент українського виступу на другій репетиції у Мальме:

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

Adblock test (Why?)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button