Знаменита фраза про те, що стислість – сестра таланту, дозволяє багатьом сценаристам, режисерам і продюсерам не боятися малих форм у сфері видовищних мистецтв. Іноді невелика, але змістовна монодрама дозволяє зробити більш сильне висловлювання, ніж об’ємна п’єса на 500 сторінок.
Аудіодрама Михайла Ракова для фонду «Ти не одна» під назвою «Дзвінок» є саме таким твором. Жанр моноспектаклю обраний не випадково – Раков упевнений, що через аудіо його слухачі/глядачі зможуть домоделювати ситуацію у своїй голові, і їм буде легше уявити себе на місці героїні. По суті, ситуація, представлена нам, доволі тривіальна – якийсь опівнічний дзвінок, сприйнятий героїнею як важливий (тому вона й бере слухавку)… Впродовж наративу глядач розуміє, що цей діалог дійсно змінить щось у житті цієї жінки, але точно не в кращий бік.
Тема, висвітлена драматургом, доволі популярна в суспільному дискурсі пострадянських країн – зловживання чоловіками своїми повноваженнями на керівних посадах стосовно жінок. Цей дискурс ведеться вже давно, мабуть, з початку минулого століття, коли в 1930-х роках жінка була зобов’язана, окрім роботи, виховувати дітей, займатися всіма домашніми справами, а чоловік лише приносив додому зарплату, а потім просто лежав на дивані. Звісно, це не означає, що такої моделі дотримувалися всі, так само як і не всі чоловіки підтримують риторику, що чоловічі зради – це норма і зрадами не вважаються, а жіночі – ознака розпусної поведінки та зрада.
Усі вищезазначені складові значно підвищують цінність п’єси Ракова. Ми чуємо, як героїня обурена пропозицією на іншому кінці дроту, як вона намагається захистити себе від небажаного співрозмовника. Її останній аргумент – чоловік працює в правоохоронних органах… Але й це її не рятує, чоловік на іншому кінці дроту знаходить довід, який змушує його співрозмовницю змиритися і замовкнути. Що це були за слова, ми не знаємо, можливо, на неї поклав око начальник чоловіка і пригрозив звільнити його, можливо, це керівник самої героїні, і в нього є зв’язки… У будь-якому випадку, результат зрозумілий всім – вона буде змушена робити те, що від неї вимагає нав’язливий співрозмовник, а потім суспільство буде засуджувати її, не вдаючись у жодні подробиці, як це часто буває.
Таким чином, аудіодрама Ракова звернена до всіх нас: комусь вона допомогла не боятися звернутися по допомогу, а когось застерегла від подібної ситуації. Сам продюсер сподівається, що такі твори допоможуть захистити жінок від домагань на робочому місці і допоможуть, перш за все, бачити в них професіоналів, а не сексуалізовані об’єкти.
Савенко Ірина – головний редактор
