CULTURE TREND

Радянські пам’ятники повалили, а Червоноград не перейменували. Рішення – за Верховною Радою

ЛЬВІВ – Червоноградська міська рада не подала на розгляд Верховної Ради пропозицію щодо перейменування міста. Згідно з законом, це слід було зробити до 27 січня 2024 року. Громада не визначилася більшістю голосів щодо однієї назви, а тому і Червоноградська міськрада не подала пропозицію у парламент, пояснив ситуацію міський голова Червонограда. Тепер експертна комісія Українського інституту національної пам’яті (УІНП) шукатиме нову назву для міста у Львівській області і її рекомендуватиме Верховній Раді (ВР).

Спроби перейменувати шахтарське місто Червоноград у Львівській області вже робились у перші роки незалежності України. Окрім Кристинопіль, Христинопіль, звучала й ідея Жовтоблакитинськ. Але тоді українські парламентарі не дійшли згоди щодо однієї літери – Кристинопіль чи Христинопіль. Тому спроба перейменування не була успішною

Та й накинути жителям цього міста образ прорадянський складно. Адже саме Червоноград став першим містом в історії СРСР, де вперше демонтували пам’ятник Леніну. І відбулося це 1 серпня 1990 року, за рік до здобуття Україною незалежності.

Тоді шахтарський протест через гроші переріс у політичний. Бронзовий пам’ятник комуністичному вождю здали як брухт на Львівську скульптурно-керамічну фабрику, а там із нього відлили пам’ятник Тарасу Шевченку, який тепер стоїть в центрі Червонограда. На місці ж, де стояв бронзовий Ілліч, встановили хрест.

На одній із церковних фресок на тему «Страшний суд» у церкві в Червонограді зображений персонаж, в якому люди впізнають президента Росії


На одній із церковних фресок на тему «Страшний суд» у церкві в Червонограді зображений персонаж, в якому люди впізнають президента Росії

Однак, згідно з Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», Червоноград підпадає під перейменування, якою б не була думка громади.

Експертна комісія УІНП з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики встановила, що назва Червоноград має бути декомунізована.

Червоноградська громада, згідно з законом, до 27 січня цього року мала надіслати свою пропозицію щодо перейменування міста. Але цього не зробила і не робитиме.

Громада не ухвалила однозначне рішення щодо однієї назви і міська влада не мала чіткого бачення

«Місцевій громаді був даний час до 27 січня на визначення перейменування міста. Громада не ухвалила однозначне рішення щодо однієї назви і міська влада не мала чіткого бачення.

Жодна пропозиція не набрала більшої підтримки. Чому так? Можливо, це пов’язано з війною і багато говорили, що не на часі. Я особисто підтримую перейменування, але найбільшу кількість голосів, щоб не роз’єднувати людей. Очікував, що люди будуть пропонувати нові назви», – каже Радіо Свобода мер Червонограда Андрій Залівський.


Жителі Червонограда не були активними щодо питання про зміну назви міста. Можливо тому, що більшість активних містян зараз захищають державу на фронті.

Спершу невелика група людей, переважно старшого віку, зібралась на громадське обговорення, яке провів перший заступник мера Дмитро Балко, який підтримує збереження назви міста.

Ці збори виявилися скандальними, на них не дозволили виступити представнику УІНП, люди виступали проти перейменування міста, звучали антидержавницькі звернення.

Після шквалу критики наступні обговорення перевели в онлайн, як і саме голосування, яке відбулося на електронній платформі, де було запропоновано 14 назв міста. Але з понад 65 тисяч мешканців Червонограда проголосували менше 3 тисяч осіб. З них майже половина підтримує те, щоб залишити Червоноград, решта голосів розділилась на користь Кристинопіль, Христинопіль, Шептицький.

Не дійшли до однієї згоди і депутати Червоноградської міськради. Тому назву міста визначатимуть депутати Верховної Ради.

Як тільки надійде звернення від ВР, ми розробимо рекомендації

«Верховна Рада тепер має скерувати звернення в УІНП. Тоді експертна комісія висловить пропозицію щодо назви Червонограда. Зазвичай, з досвіду реалізації закону «Про засудження комуністичного тоталітарного режиму» такі звернення до нас скеровують. Згідно з законом, до 27 січня органи місцевого самоврядування, військова адміністрація і так далі подають на розгляд ВР пропозиції нових назв. У тримісячний термін ВР перейменовує населений пункт. У разі, якщо пропозиції нема від місцевого органу влади, то ВР перейменовує населений пункт на підставі рекомендацій УІНП. Як тільки надійде звернення від ВР, ми розробимо рекомендації», – говорить заступник директора УІНП Богдан Короленко.

На сьогодні в порядку денному немає питання про перейменування Червонограда, повідомив Радіо Свобода народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович.

«Якщо пропозиція не перейменовувати, то це не буде враховано. Ми мали вже таке з перейменуванням Дніпропетровська. Я прислухаюсь до рекомендацій УІНП. Конкретної визначеної позиції щодо нової назви Червонограда я не маю на сьогодні», – зауважив Володимир В’ятрович.

Парламентар від фракції «Голос» Роман Лозинський зазначив, що він не знає про рішення Червоноградської міськради, до того ж минув термін подачі звернення.

Законних варіантів залишити стару назву не бачу

«Наступний етап такий, що профільний комітет буде дотримуватись норми закону – враховувати рекомендації УІНП. У рамках виконання цього закону комітет отримує висновки УІНП та Національної комісії зі стандартів державної мови, думаю, що ми запитаємо їхню позицію при підготовці проєкту постанови. Експертна комісія при УІНП підготувала фаховий висновок, що назва Червоноград підлягає перейменуванню, тож законних варіантів залишити стару назву я не бачу», – каже Роман Лозинський.

Шахтарське місто радянська влада почала перетворювати в Червоноград з 1951 року


Шахтарське місто радянська влада почала перетворювати в Червоноград з 1951 року

Як можуть перейменувати Червоноград?

Історично Червоноград називався Кристинополь (Кристинопіль). Заснував місто (перша писемна згадка 1692 року) краківський воєвода, гетьман Речі Посполитої Фелікс-Казимир Потоцький. Він назвав місто на честь дружини Кристини Любомирської. У 1772 році Кристинопіль з околицями відійшов до імперії Габсбургів. Потоцькі змушені були покинути місто, але наступні управителі не змінили назву.

Згідно з даними дослідників, до початку Другої світової війни, 1939 року, у місті проживали 1320 осіб, з яких 580 українців, 520 поляків, 220 євреїв.

У липні 1944 року радянська армія витіснила з міста невеликий німецький гарнізон. Згідно з Угодою про радянсько-польський кордон між СРСР і Польською Народною Республікою (ПНР) Кристинопіль і територія між Сокалем і Рава-Руською увійшли до Грубешівського повіту Люблінського воєводства ПНР.

15 лютого 1951 року у Москві було укладено ще одну Угоду між СРСР і ПНР про обмін ділянками державних територій. Відтак, згідно з цим документом, Кристинопіль було перейменовано у Червоноград. До слова, обмін територіями не включав населення, яке проживало там. Взаємне переміщення людей тривало до жовтня 1951 року і це була велика трагедія для близько 32 тисяч бойків, які жили у районі, що відійшов до Польщі.

Лише 15 листопада 1951 року частина Кристинополя і частина Сокальщини офіційно ввійшла до складу СРСР. У вже перейменованому місті Червоноград почалося будівництво шахт, відповідно, цей район заселяли робітниками з різних регіонів СРСР. По суті, майже цілком було змінено населення міста, а російської мови стало значно більше.

За поясненням істориків, назва Червоноград означала: червоний це колір прапора СРСР, тобто назва була ідеологічною, а місто перетворили в промислове.

Аргумент окремих осіб про те, що назву радянського часу Червоноград слід трактувати згідно з літописом ХІ–ХІІІ століть на кшталт Червенські гради чи Червенська земля, історики заперечують. До того ж, як зауважують науковці, у радянський період писали Червоноград російською Красноград.

Найбільшою залишається суперечка між науковцями, чи перейменувати в історичну назву Кристинопіль, чи українською транскрипцією Христинопіль. Адже вживали офіційно Кристонопіль, українські часописи писали Христинопіль.

У цьому місті у 1762 році був заснований монастир отців василіян, у якому в 1892 році майбутній митрополит Андрей Шептицький склав монаші обіти, а згодом при цьому монастирі викладав богослов’я.

«Апостол» ХІІ століття Василіанського монастиря в Червонограді


«Апостол» ХІІ століття Василіанського монастиря в Червонограді

Монахи зберігали церковнослов’янський «Апостол» ХІІ століття, ця пам’ятка – у фондах Львівського історичного музею. У документах монастиря використовували офіційну назву Кристинопільський. Можливо, в якихось архівах можна знайти і українською транскрипцією Христинопільський монастир.

У заяві Андрея Шептицького до протоігумена ЧСВВ про бажання вступити до василіанського монастиря та складання монашої обітниці написано Кристинопіль. 13–14 серпня 1892 року, ЦДІАЛ, фонд 358


У заяві Андрея Шептицького до протоігумена ЧСВВ про бажання вступити до василіанського монастиря та складання монашої обітниці написано Кристинопіль. 13–14 серпня 1892 року, ЦДІАЛ, фонд 358

Історик Андрій Гречило, який входить до експертної комісії УІНП, вважає, якщо брати історичну назву, то Кристинопіль, але в українській транслітерації – Христинопіль.

Наразі не схиляюсь до якоїсь однієї думки

«Не може бути Кристинопіль замість Червоноград, бо це російську назву перейменовуємо на польську. А люди не сприймають таке, особливо після блокування кордону. Однозначно, що Червоноград – це радянська назва. Але тепер маємо вирішити, на яку іншу назву перейменувати. Я б підтримав ближче Христонопіль або якусь нову ідею. Наразі не схиляюсь до якоїсь однієї думки», – каже Андрій Гречило.

У мерії Червонограда, попри розбіжності у думках мешканців і в самій міській раді, все ж розуміють, що перейменування міста справа неминуча і це лише питання часу.

Adblock test (Why?)

Прокрутка до верху