Одеський міжнародний кінофестиваль у 2024 році відбудеться у Києві з 12 до 20 липня. Організатори оголосили стрічки національної конкурсної програми.
Шорт-лист стрічок опублікували на офіційному сайті ОМКФ 19 червня.
Усього до програми увійшло 10 повнометражних фільмів, а за нагороди змагатимуться як ігрові стрічки, так і документальні.
До Національної конкурсної програми увійшли 10 повнометражних стрічок
До Національної конкурсної програми 15-го Одеського міжнародного кінофестивалю, який відбудеться з 12 до 20 липня, увійшли 10 повнометражних фільмів. За нагороди змагатимуться ігрові та документальні стрічки.
Ігрові фільми:
“Божевільні”, реж. Денис Тарасов, Україна
Дія фільму розгортається в 70-ті роки ХХ сторіччя. Тема фільму, вперше порушена в художньому кінематографі, відкриває одну з найганебніших і найстрашніших сторінок історії СРСР. Мова йде про так звану “каральну психіатрію”, яку використовувало КДБ у боротьбі з політичними та релігійними дисидентами. Головний герой фільму – молодий чоловік, який хоче почуватися вільним у своїй країні – слухати улюблений рок, носити довге волосся… Однак його прагнення до особистої свободи стикається з жорстокістю системи країни, де використовуються найганебніші методи контролю над такими, як він.
“Діло Безп’ятого”, реж. Валерій Шалига, Україна
Заможний селянин Герасим Калитка хоче купити землю свого збіднілого сусіда, але йому не вистачає грошей. Мати багато землі – це його мрія і він йде на нечисту оборудку. Невідомий пропонує йому придбати за п’ять тисяч сто тисяч фальшивих грошей. Калитка разом з кумом Савкою купують ці гроші. Та замість грошей їм продають чистий папір. У відчаї Калитка хоче повіситись, та його рятують. Жадібність героя мало не закінчилася трагедією, але він і далі продовжує мріяти про землю.
“Дім за склом”, реж. Тарас Дронь, Україна, Румунія, Польща, Кіпр
Життя амбітної архітекторки Вікторії кардинально змінюється після того, як її донька зникає зі своїм хлопцем, якого звинувачують у торгівлі наркотиками. Вікторія починає розслідування і намагається довести невинуватість доньки, щоб зберегти свою бездоганну репутацію і не втратити важливий проект.
“Киснева станція”, реж. Іван Тимченко, Україна, Чехія, Словаччина
1980, СРСР. Багатолітній політв’язень та невтомний борець за права кримських татар Мустафа Джемілєв відбуває чергове заслання в якутському селищі Зирянка. Тим часом троє людей прямують до нього через величезну країну, і наміри в них дуже різні – побачити, знищити, захистити.
“Сірі бджоли”, реж. Дмитро Мойсеєв, Україна
В “сірій зоні” АТО, в невеличкому селі без електроенергії залишилися жити лише двоє ворогів дитинства. Під снарядами, що іноді пролітають над селом, з непроханими озброєними гостями, сусіди-пенсіонери ведуть свій скромний побут, іноді зустрічаючись для суперечливого, але необхідного спілкування. В кожного життя не склалось по-своєму, і обидва мають час його переосмислити. Мало зважаючи на воєнні події, вони намагаються створити своє мирне життя в небезпечній місцині, але все руйнується, коли в селі з’являється російський снайпер.
“Яса”, реж. Сергій Маслобойщиков, Україна
Рік 2015. Матір Ганну та подругу Дарку об’єднують спогади про Даню, який загинув у 2014 році на Майдані. Життєвий шлях Ганни пройшов від активістки Майдану 2004 року до державного службовця високого рівня. Через стосунки між двома жінками з’ясовується, що Ганна була пов’язана з корупцією, яка призвела до мафіозного реваншу в Україні у 2010 році, а згодом – до Революції Гідності у 2014 році. Ганна все більше переконується у залежності своїх особистих дій і смерті сина.
Документальні фільми:
“Глядєлов”, реж. Ксенія Кравцова, Україна
Олександр Глядєлов — український майстер документальної чорно-білої фотографії.Фільм-спостереження запрошує у мандрівку разом з фотографом від Києва і Бучі до Харкова, Одеси та Іловайська, від 1990-х до 2022, від безпритульних вуличних дітей до страшних воєн, розв’язаних росією.
“Кілометр”, реж. Ганна Тиха, Україна
Стрічка розповідає про ситуацію, в якій опинилася родина Любих. Коли російські війська почали наступ на Київ, всі члени родини, крім Романа, перебували у будинку в Ірпені, що дуже швидко опинився на межі окупації. Не маючи змоги потрапити в будинок і побачитись з рідними, Роман близько місяця щодня працював на ірпінському напрямку аеророзвідником. Перебуваючи на відстані в межах кілометру від рідних, він спостерігав переміщення ворога і нерідко пролітав над їхнім будинком.
“Обережно! Життя триває”, реж. Антон Штука, Україна
Вуличний художник з Харкова їде до звільненого міста Ізюм, що за 60 км від лінії фронту. Художник малює свої роботи на вулицях зруйнованого під час російської окупації міста, знайомиться з місцевими мешканцями. Один із них – Володимир, місцевий, що втратив половину родини під час обвалу будинку. Взаємодія та спостереження за роботою художника надихають Володимира почати змінювати своє життя.
“Сопілка Перуна”, режисер Євген Мазуренко
Фільм, заснований на відеоматеріалах, знятих безпосередньо на бойовій позиції.
“Сопілка” — це кодова назва пушки для радіопереговорів. Герої фільму — воїни-артилеристи.
Різні люди у мирному житті, на війні вони перебувають в одному обмеженому просторі на декілька сотень метрів посадки та несуть службу, неначе древні жерці язичницького племені в сакральному місці. І їхній вівтар — це гармата.
Одеський міжнародний кінофестиваль — один із найбільших глядацьких кінофестивалів у Східній Європі, головний фестиваль національного кіно. Саме на ОМКФ відбуваються прем’єри найбільш очікуваних національних фільмів, а також дебютують молоді таланти.
