2 жовтня 2024 року у Будинку кіно відбувся прем’єрний показ повнометражного авторського фільму режисерки Юлії САК та сценаристки Ольги ТИЧИНИ-ЯНОВСЬКОЇ «Україна – храм мого серця». Картина є ексклюзивною безбюджетною роботою студії «Золотий Фенікс», зробленою без залучення будь-яких сторонніх коштів.
Як відомо, Юлія САК є володаркою Рекорду України за найдовший хронометраж створених мульті-моно фільмів. Тоді (рекорд зареєстрований у серпні 2022 р.) їхня тривалість становила 222 хвилин. Зараз авторка збільшила цей доробок майже на третину.
Фільм «Україна – храм мого серця» – психологічна драма про звичайну київську сім’ю в умовах повномасштабної війни. Хоч головна героїня мешкає в тилу, але й тут відбуваються обстріли та руйнування, постійні тривоги і відключення світла. За той недовгий період, що ми спостерігаємо життя її родини, в жінки гине рідна сестра, йде на фронт чоловік.
Але, на щастя, повертається живим. Це, разом із символічним фіналом картини, створює оптимістичну кульмінацію, акцентує торжество провідної ідеї фільму – непереборної віри в нашу Перемогу.
Ось перші відгуки від перших глядачів фільму «Україна – храм мого серця»:
Наталія Василишина, літературо- та мистецтвознавець:
– Щиро вітаю творців повнометражного художнього фільму «Україна – храм мого серця» Юлію Сак та Ольгу Тичину-Яновську з премʼєрою авторської роботи!
Про що цей фільм? Події сьогодення у ньому переплітаються з далеким минулим. Образ княгині (Юлія Сак) у старовинній сукні є дуже ефектним та переконливим, – вона відправляє свого чоловіка на праведний бій.
Фільм і про наші сьогоднішні біль і втрати… А також про справжнє кохання і НАДІЮ!
Олена Рихальська, науковець, кандидат психологічних наук:
– Побувала у Будинку кіно на показі чудового українського фільму, створеного талановитою та коханою мною Юлією Сак. Епізоди з часів Київської Русі запам’ятовуються особливо.
У картині і про те, як ми були щасливими до війни, як вона почалася, про все, що виявилося для нас трагічним… Так, говорити про це можна безкінечно, а фільм неодмінно треба подивитися! Дуже дякую! Переконана, «Україна – храм мого серця» колись буде мати відношення до історії України.
Галина Ільєва, журналіст, співачка, поетеса:
– «Україна – храм мого серця» – фільм про Україну в серці і душі. Я вважаю, що картину мають побачити українки у всьому світі, зокрема ті, у кого чоловіки, сини, батьки на фронті. Трагічні події перших днів війни, – коли дивилася, згадувала, що такі слова і я тоді говорила. Я відкрила для себе Юлію Сак, як людину, яка пише гарну інструментальну музику, відкрила як симфоніста. Я сама музикант – власне, якраз така мелодика повинна бути у України.
Дуже вдало підібрані всі актори. Хочу сказати про ново-вінчаних маму і тата – вони дуже гарно зіграли. І ще: окрім того, що Юля сама грає на межі завжди, це в неї такий дар, я хочу виокремити маленький епізод, коли мама цілує малого. Це було дуже гарно і емоційно обіграно. Оператору «браво»!
Юрій Шевченко
