Її музика – це емоції, які неможливо не відчути. Її голос – це шепіт внутрішнього світу, де кожна нота пронизана щирістю. Співачка ULYA – ніжна й уразлива, але водночас сильна і глибока. Її нова пісня «Давай не будем поспішати» – не просто романтична історія, а спроба спіймати момент, зупинити час і не дати йому стерти почуття, які тільки зароджуються.
У нашій розмові ULYA відверто ділиться особистим – про кохання на відстані, про межу між дружбою і закоханістю, про зйомки у метро, що стали влучною метафорою для її треків, а також про те, як досвід розбитого серця народжує музику, що може зцілити інших.
– Які обставини надихнули вас на пісню “Давай не будем поспішати”?
Мене надихнув хлопець, в якого я закохалась, спілкуючись по телефону. Я чекала на зустріч і фантазувала про нас. Типова дівчина.)) Але зустріч так і не відбулася, через те, що він жив досить далеко. І ця історія закінчилася, так і не розпочавшись.
– Чи віриш ти в дружбу між чоловіком та жінкою?
Ні. Я думаю, що комусь одному з цих людей рано чи пізно прийдеться зіштовхнутись зі своїми почуттями. Не може бути так, що людина протилежної статі спілкується довгий час близько і нічого не відчуває. Рано чи пізно, це або в щось переростає, або закінчується. Можливо, цих людей стримують якісь страхи або упередження, і вони через це можуть тримати дистанцію у вигляді дружби. Проте не довго. Особисто я дружити не вмію. Я одразу закохуюсь по самі вуха.
– Чому для кліпу ви обрали зніматися в метро?
Метро – це антипод сповільнення. Там завжди хтось кудись поспішає. Так як пісня називається “Давай не будем поспішати”, мені хотілось відобразити картинку того, що коли тобі добре з людиною, хочеться зупинити час і просто побути поруч якомога довше. Відчути ці обійми, цей аромат, вловити ніжні нотки в голосі та відчути мурахи по шкірі. Хочеться заспокоїтись і більше нікуди не бігти, насолоджуючись моментом. Все інше різко стає неважливим і не привабливим.
– Як досвід в стосунках вплинув на вашу творчість і на особистість безпосередньо?
Двояко. З одного боку, травматичний досвід, сприяв тому, що більшість моїх пісень сумні. З іншого боку – навряд чи без цього досвіду був би імпульс написати хоч одну пісню і сказати щось світу. В будь-якому разі, все на краще і я вдячна цьому. Я рада, що ці люди зробили мене сильнішою.
– Як швидко очікувати нові релізи? Які сенси наразі закладаються в нові пісні?
В найближчі місяці вийде ще одна важлива для мене пісня. Драма продовжується. Але психологічні сенси, які я завжди вкладаю у свої пісні, обов’язково зцілять тих, хто їх почує. Буде глибока рефлексія, бо ще не всі почуття допрожиті… Будемо вважати, що це моя фішка (сміється).
