Давнє слов’янське свято Вальпургієва ніч досі відзначається багатьма українцями.
Ніч із 30 квітня на 1 травня в багатьох країнах відома як Вальпургієва. Згідно з давніми легендами, цієї ночі відчиняється брама в потойбічний світ, і нечисть збирається на шабаші. Розповідаємо, чому Вальпургієва ніч так називається і в чому різниця між західноєвропейським і слов’янським святами.
Вальпургієва ніч: історія свята
Згідно з повір’ями, у VIII столітті в Німеччині жила черниця на ім’я Вальпурга (Вальбурга). Вона прибула з Англії і заснувала монастир Гайденгайм, оскільки німецькі землі на той момент були повністю під впливом язичництва, а Вальпурга продовжувала місію свого батька – поширювала християнство.
Черниця незабаром стала відомою далеко за межами монастиря завдяки своїм чудотворенням. Відомо, що вона рятувала людей від голоду, хвороб, епідемій, була покровителькою породіль і селян. Вальпурга просвіщала язичників, займалася духовною та інтелектуальною працею – вільно розмовляла і писала кількома мовами, складала життєпис відомих людей. Померла свята Вальпурга близько 780-го року, а її мощі під час перенесення почали мироточити.
Таким чином виходить, що 1 травня – день пам’яті святої Вальпурги, яка жодного стосунку до магії та чаклунства не мала. Загальна хибна думка виникла з іншої, хоча й дещо банальної, причини.
Свято Бельтайн – традиції та дата
У календарі стародавніх кельтів існували два найважливіших свята – Самайн (Самхейн) 1 листопада і Бельтайн (Бельтейн) 1 травня. Пов’язані вони були з тваринництвом – вигоном худоби на літні пасовища навесні і загоном тварин восени.
Головний ритуал Бельтайна – розпалювання вогнищ на височинах, проведення обрядів друїдів, читання змов і жертвопринесення.
У таких церемоній із вогнем було дві мети:
- Шанування сил природи і Бога сонця – зберегти неушкодженими стада, отримати гарний приплід худоби, врожай на полях.
- Очищення і захист – уберегти громаду від грому і блискавки, граду, хвороб, злих чар чарівників і чаклунів.
У стародавні часи кельти приносили в жертву людей, потім змінили їх на тварин, а починаючи з XIX століття використовували як дари Богам пироги або освячений у церкві хліб.
Історики стверджують, що в цю саму дату відьми сідали на мітла і літали над поселеннями, намагаючись завадити людям зустріти весну і помолитися своїм Богам. Саме тому ніч із 30 квітня на 1 травня вважається відьомською, а назва “Вальпургієва” з’явилася згодом, унаслідок історичної помилки.
Вальпургієва ніч в Україні
У наших предків, які жодного уявлення про святу Вальпургу не мали, було своє свято – Живин день. 1 травня вони вшановували головну покровительку Роду і Живильної Сили – Богиню Живу. Відомо, що слово “життя” у давніх слов’ян звучало як “живіт” – живе тіло.
Слов’яни в цю дату проводили язичницькі обряди, поклоняючись богам, які дарують землі родючість. Ритуали були схожі на кельтські – люди розпалювали багаття і стрибали через них, очищаючи тіло та душу, а молоді дівчата брали мітла до рук і ходили навколо багаття, проганяючи нечисту силу.
Також молоді жінки ходили до лісу і збирали лікарські трави – вважалося, що в ніч із 30 квітня на 1 травня вони стають цілющими. Крім того, сни в Живин день або Вальпургієву ніч завжди віщі – радимо запам’ятати, що вам насниться.
Раніше ми розповідали, коли буде Червона гірка 2024 і що це за свято.
