З українською художницею Анною Чурюкіною ми зустрілись в шведському Мальме, куди мисткиня привезла свої пейзажі на Український день, що відбувся в рамках подій Євробачення. Анна Чурюкіна — художник, який відкриває нові грані у реалістичному живописі. Її творчість — це яскравий, життєрадісний та самобутній сплав імпресіонізму та пост-імпресіонізму. Її стиль характеризується насиченим та виразним колоритом, який стає джерелом натхнення для багатьох.
– Анна, чому саме пейзажі Ви обрали, щоб представити Україну у Швеції?
Пейзаж — це мій улюблений жанр, адже він дозволяє передати всю красу і магію природи. Мої картини — це не просто зображення, а справжні історії про природу, красу і архітектуру. Я обожнюю подорожувати, відкривати нові куточки світу і переносити їх на полотно. Під час подорожей я все більше усвідомлюю, наскільки унікальна і неймовірна наша планета. Природа — це те, що об’єднує всіх людей, дарує нам натхнення і допомагає відновлювати сили. Людина — частина природи, і ми не можемо без неї існувати.
– Анна, Ваші картини наповнені сонячною енергією та радістю. Де Ви знаходите джерела натхнення та в чому секрет Вашого оптимізму, який Ви транслюєте через картини?
Так, мої картини справді сонячні та наповнені радістю. Це те, що я шукаю в природі, коли пишу картини. Я прагну зловити і зобразити той момент, коли сонячний день і багато сонця. Я пишу картини про весну і літо, хоча у мене є кілька зимових робіт. Мене дуже надихає природа, особливо квіти і дерева незвичайних форм. Я шукаю незвичнє у природи, тому мене тягне подорожувати у нові місця. Люблю знаходити місця, де багато сонця і яскрава природа.Саме це я знайшла в Іспанії і Португалії. Ці країни мене найбільше надихнули на творчість, і в мене є понад 70 пейзажів з цих країн.
Моя робота глибоко пов’язана з моєю любов’ю до подорожей і вивченням різноманіття природи в різних куточках світу. Нові місця, нові краєвиди, різноманіття рослин – це надихає мене , дає нові творчі поштовхи.
Я можу годинами стояти і милуватися новим кактусом або квіткою, спостерігаючи за рослинами, з якими раніше ніколи не стикалася. Я зачарована природними формами та рослинами!
– Розкажіть трошки про стиль та техніку Ваших робіт.
Мій вчитель Антон Шерітов вчив мене класичному академічному живопису — це основа, щоб потім скласти іспити для вступу до ВНЗ. Це навчання тривало з 2003 по 2010 рік. Спочатку я писала в стилі реалізму. Цей стиль був представлений на перших моїх трьох виставках у Києві і Запоріжжі: “Гра фарб” — Київ, 2008; “Чарівність фарб” — Київ, 2011; “Урочистість фарб” — Запоріжжя, 2011.
У 2014 році я вперше побувала в Чехії, у Празі. Мене дуже надихнуло це місто, особливо центр Праги, де історична архітектура. Одного вечора я гуляла вздовж річки і побачила причал з кораблями, і мені дуже сподобався цей пейзаж. Цей пейзаж став початком мого нового почерку і стилю. Яскравість фарб та насичений колорит допомогає видилити моі роботи в стилі імпресіонізм та пост-імпресіонізму.
– У Вас було 11 персональних виставок. Це досить багато для такої молодої дівчини. Яка з них найбільше запам’яталася?
Запам’яталося декілька виставок. Найперша, оскільки я дуже хвилювалася! У мене не було досвіду, і мені було лише 22 роки. Ця виставка відбулася у Києві у 2008 році. Потім запам’яталася виставка у Запоріжжі, бо на її відкритті незнайомець придбав картину. Було дуже приємно! Потім запам’яталася виставка у Медичній бібліотеці у Києві у 2018. Мені з організацією виставки дуже допомагав Василь Клівець, засновник «Cutty Sark UA». На цій виставці були такі артисти! Це для мене був фурор! Це був справжній концерт. Виступали ансамбль ARS GENESIS, оперний співак Юрій Мамчук, солістка опери Ольга Бурлакова, оперна співачка Марія Шумар, оперний співак Олександр Василенко і Чайка Діана. Це дуже запам’яталося! Так ми змогли поєднати образотворче мистецтво і музику.
Ще на виставці “Сонячна Португалія” (Київ, 2021) сподобався незвичайний формат виставки. Ми зробили відкриття на вулиці перед музеєм Гетьманства. Це теж був концерт, з організацією якого мені допоміг Василь Клівець! Це була 10 ювілейна виставка! В цей день мене було нагороджено медаллю “За служіння мистецтву”. Це була велика честь отримати на виставці таку відзнаку!
– У всі часи митці через свою творчість мали вплив на суспільство. Як Ви вважаєте, чи потрібно в сучасному світі митцю мати активну життєву позицію?
Безумовно, сучасний світ вимагає від митців активної життєвої позиції. Потрібно володіти комп’ютером, публікувати свої роботи в Інтернеті, робити рілси, щоб бути видимим і знаним у світі. Активність означає участь у виставках, спілкування, нові знайомства і зустрічі з однодумцями. Це також участь у різних творчих проєктах, що дозволяє мистецтву розвиватися і впливати на суспільство.
– Ви маєте багато нагород та відзнак, серед яких орден Святої Рівноапостольної княгині Ольги (2023), орден “Культурна дипломатія” (2022), орден Worldwide Order of the Star CREDO is Awarded (2023). Що для митця означають ці нагороди? І чи потрібні взагалі митцю відзнаки?
Ці нагороди мають для мене велике значення. Вони надихають продовжувати займатися творчістю і мистецтвом. Приємно, що Україна надає мені честь представляти краіну на міжнародному рівні. Нагороди дозволяють новим іменам з’являтися на творчій арені і надають впевненості, що ти займаєшся своєю справою. Вони є визнанням твоєї праці і стимулом рухатися вперед.
Анна, дякуємо за цікаву бесіду та бажаємо нових творчих здобутків !
Бесіду провела репортер, ведуча, телеведуча Євгенія Скарлетт.
