90 істориків – як українських, так і зарубіжних – приєдналися до проєкту «Українська історія: глобальна ініціатива», який має на меті по-новому поглянути на історію України від прадавніх до сучасних часів, а також побачити історію України в європейському та глобальному контексті. Проєкт презентували в кінці листопада в Британському музеї в Лондоні. Проте в деяких коментарях користувачів соцмереж лунає критика, що рушієм ініціативи є бізнесмен Віктор Пінчук.
Британська газети The Guardian у статті про ініціативу пише, що першим пострілом в російській війні проти України, яка розпочалась у лютому 2022 року, була не ракета.
Радше цим пострілом було есе. «Есе Володимира Путіна «про історичну єдність росіян та українців», надруковане влітку 2021 року, який охоплював понад тисячу років історії та складався з 7 500 слів, щоб довести, що дві країни «становлять один народ», – пише оглядачка The Guardian з питань культури Шарлотта Гіґґінс.
Власне, це показує важливість історії для сучасної України, яка має довести своє право на окреме існування – довести як на полі бою, так і в підручниках історії та архівах.
Недарма багато українських істориків нині воює у лавах ЗСУ на фронті.
Загалом до проєкту «Українська історія, глобальна ініціатива» приєдналися 90 істориків, і вони проведуть десятки наукових досліджень, які охоплюватимуть часи, починаючи від передісторії українських земель і до сьогодення.
Проєктом керуватиме незалежна Рада директорів, серед членів якої, зокрема, колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт, відома історикиня, яка, серед іншого, досліджувала Голодомор 1932–1933 років, Енн Епплбаум, митрополит-архієпископ УГКЦ Борис Ґудзяк, поет та письменник Сергій Жадан.
Історія 21-го століття виглядає по-іншому, якщо ви розумієте причини, чому Україна опиралася російському вторгненню
Серед істориків проєкту: американський історик Тімоті Снайдер (Єльський університет), Сергій Плохій (Гарвард), Рорі Фіннін – професор українських студій Кембриджського університету, Тімоті Ґартон Еш – професор європейських студій в Оксфордському університеті та інші.
«Досліджуватимуться такі теми, як початок розселення людства, поширення індоєвропейських мов, відносини між класичною Грецією та Чорноморським регіоном, Європа епохи вікінгів, відносини між Візантією та Києвом, а також сучасні питання націєтворення та імперії. Це має допомогти знайти відповіді на такі основоположні запитання, як «То ми?», «Як уможливилась нація?» – читаємо в описі проєкту.
«Цей проєкт надає унікальну можливість співпрацювати з найкращими умами в цій галузі, щоб донести українську історію до світу та донести світову історію до України», – сказав на презентації проєкту гарвардський професор Сергій Плохій.
А Ярослав Грицак з Українського католицького університету (УКУ) зазначає: «Переосмислення української історії в глобальному контексті може бути важливим для української перемоги, це шанс зробити світ кращим».
Переосмислення історії України та українських земель, історії українського народу та етнічних груп, які населяють територію сучасної України, важливе для заповнення прогалин для розуміння історії Європи і світу, кажуть фахівці.
Як сказав на презентації в Лондоні в Британському музеї Тімоті Снайдер: «Ціла історія Другої світової війни виглядає по-іншому, якщо ви розумієте, що головною воєнною ціллю Німеччини було завоювання України. І я насмілюся сказати, що історія 21-го століття виглядає по-іншому, якщо ви розумієте причини, чому Україна опиралася російському вторгненню».
Через війну цей проєкт набув нової актуальності
Засновник ініціативи, меценат і бізнесмен Віктор Пінчук є автором ідеї, яку почав виношувати ще до широкомасштабної війни Росії проти України.
«Через війну цей проєкт набув нової актуальності. Я не знаю, якими будуть його результати, але я впевнений, що вони дадуть безліч спростувань російських викривлень історії. Ця робота буде особливо потужною, тому що її буде створено в атмосфері свободи, обміну думками, критичних обговорень», – зазначає Пінчук.
Планується, що за кілька років роботи проєкту буде також проведено декілька наукових конференцій для істориків.
Із 90 істориків і відомих постатей 50 представляють Україну, а 40 – іноземці. Вони розроблятимуть близько 70 тем, досліджуючи їхні зв’язки і взаємозалежність.
Автором ідеї і спонсором проєкту «Українська історія: глобальна ініціатива», як вже було зазначено, є бізнесмен і меценат Віктор Пінчук.
Власне, цей факт викликав певну критику з боку деяких істориків та активістів.
Пінчук вже творив історію України через контрольовані ним медіа та політиків
Зокрема, народний депутат, член опозиції Володимир В’ятрович, який очолював Український інститут національної пам’яті (УІНП) в 2014–2019 роках, критикує саме Пінчука, його роль і вплив в часи президенства Леоніда Кучми.
«У проєкті «Українська історія: глобальна ініціатива» задіяно багато поважних істориків. Але око зачепилося за прізвище людини, яка не описувала наше давнє минуле, а співтворила зовсім близьке до нас.
Так, Пінчук вже творив історію України через контрольовані ним медіа та політиків. І від цього вона протягом чверть століття ставала зовсім не глобальною, а малоросійською. Тому є підстави сумніватися, що з його ініціативи написання української історії вийде щось інше», – зазначає на своїй сторінці у фейсбуці Володимир В’ятрович.
А в коментарі під постом додає: «А ще цікаво, як «глобально» спробують описати десять років правління Кучми».
Хай всі звикають, що місце України в Європі та світі, а не в московському кріпацтві
«…Не просто олігарх, а той, який відбілює Кучму… Про який інститут репутації може йти мова, якщо непокаране зло в черговий раз гарно інтегрується в український простір? Віктору Пінчуку десятка за маневри інтеграції. Українським візіонерам двійка за недолугість своїх рішень», – пише у фейсбуці Анастасія Бакуліна з ресурсу «Свідомі».
Але є й інші коментарі також.
Так, член Українського ПЕНу Олексій Панич зазначає: «Зібралися помітні люди на помітному майданчику піарити інтерес до історії України? – Вже добре. А якщо завдяки цьому проєкту про Україну напишуть щось нове і чимало, і не лише українські автори – буде ще краще. Хай всі звикають, що місце України в Європі та світі, а не в московському кріпацтві».
