CULTURE TREND

Зібров: За пісню “Білий цвіт на калині” кажу Гавришу: “Що я тобі винен?” – “Бутилочку водочки й “Альонку”, шоколадочку, – на закусочку”

“Перша ваша популярність, я пригадую, – “Білий цвіт на калині, як фата на дівчині”. Як ця пісня у вас з’явилася?” – запитав Гордон.

Співак розповів, що тоді був дуже популярним композитор Остап Гавриш.

“Він із Прикарпаття. Я якраз був на гастролях і до нього заїхав у гості. Я його запам’ятав на все життя саме таким. У нього цигарка не виходила з рота. У нього обов’язково була якась наливка. Він жив у селі. Цю наливку він так пив… Цигарка, наливочка. І показував мені твори”, – каже Зібров.

За спогадами співака, на інструменті Гавриша “половина клавіш не працювала”.

“У нього піаніно старовинне: йому років 200–300. Кайзери, напевно, ще на ньому грали: з вензелями такими… Але там бички тушили, падало щось таке, половина нот не… Молоточки розбиті. Як він на ньому грав, я не знаю. Тільки Гавриш міг грати. І тут “Білий цвіт на калині” грає – і я так: “Хочу…” – “Що, подобається?” – “Так”. – “Бери”. – “Ой, зараз, касету…”. Касетник… Він її записав. “Що я тобі винен?” Ну, зараз $5 тис. хороша пісня, $10 тис., у Москві – за $20–30 тис. продають під ключ. Він награв – і каже: “Ну от генделик ще поки відкритий. Залишається 10 хвилин. Бігом у генделик. Бутилочку водочки й “Альонку”, шоколадочку, – на закусочку. Так. Усе. Тоді продавалося й купувалося все”, – поділився співак.

Він згадує, що завдяки цьому шлягеру відчув себе зіркою.

Читайте також

“За тиждень я її зробив. Вінницьке, житомирське, чернівецьке радіо все це переписує. І я відчуваю, що я зірка. І не те що зірка, я – “звєзда”. От я відчув себе зіркою. Хоча перед цим, я хочу сказати, пісня, де я відчув, що я маю шалену популярність, – це “Душі криниця”. Така пісня, яку написав Демиденко Андрій, і ця пісня теж до мене якось так попала випадково”, – розповів Зібров.

Він додав, що “Білий цвіт на калині” – “це такий темповий шлягер”, і розповів історію курйозу зі зміненим текстом пісні – “Білий цвіт на калині, як Зібров на дівчині…”.

“Це Михал Михалич Поплавський: мій великий друг, кормчий. Михал Михалич Поплавський ретропрограму знімав, сидів у першому ряду й розказував, як треба співати. Він розказує Пономарьову Саші, як треба співати, Могилевській Наталці, Паші Зіброву… де по 20–30 років пісням, і каже: “Ось пісня “Білий цвіт на калині”, Пашо, “як Зібров на дівчині”. Я так – дурка, дурка – і так у другому куплеті заспівав “як Зібров на дівчині” мимоволі. Тому що він сидить у першому ряду й так робить. Ти розумієш?” – каже співак.

Аудиторія, розповів він, зі сміхом сприйняла імпровізацію.

“Усі ржуть. Я поржав. Потім вирізали. Один, мабуть, Зібров звучав півтора куплета, бо далі в мене приспів не вийшов – і його обрізали просто. Ну не можна ж таке показувати. Так що я згадую з теплотою Михал Миха [лича Поплавського]…” – підсумував Зібров.

Контекст

Зібров народився 1957 року в селі Червоне Вінницької області. Закінчив оркестровий, а згодом вокальний факультет Київської консерваторії імені П. І. Чайковського. Був солістом Державного естрадно-симфонічного оркестру України. З 1994 року – директор і мистецький керівник власного Театру пісні. Викладає вокал у Національному університеті культури та мистецтв.

Зібров – народний артист України.

Adblock test (Why?)

Прокрутка до верху