29 березня у Києві відбулася подія, яку можна сміливо назвати унікальною – концерт співачки Janeuary, що співпав із сонячним затемненням. Цей вечір перетворився на справжнє музичне одкровення, де злилися воєдино космічна енергія, ніжна чуттєвість, потужна експресія та мистецтво найвищого рівня.
Janeuary вийшла на сцену у розкішній чорній оксамитовій сукні з довгим шлейфом, яка грайливо ковзала за нею, додаючи її образу загадковості. Акцентом стала виняткова прикраса — кольчуга з десятків перлин, придбана у вінтажній крамничці в Парижі. Її зачіска в ретро-стилі завершувала образ – вишукана, стримана й елегантна. Але найбільше запам’яталося не вбрання, а сила її голосу — глибокий, щирий, проникливий, який змушував затамувати подих.
На сцені Janeuary не була одна: концерт супроводжував оркестр GosOrchestra під диригуванням її давнього друга Олександра Госачинського. Віртуозні солісти — Максим Ощепков (альт), Андрій Рахманін (скрипка), Ігор Рябов (фортепіано), Назар Вачевський (саксофон) та Андрій Мороз (перкусія) — стали справжнім музичним тілом концерту, який дихав, рухався і пульсував разом зі співачкою.
Звукорежисер Володимир Григорович, знаний за співпрацю з зірками української сцени, забезпечив ідеальне звучання, яке огортало кожного в залі.
Програма складалася з 19 композицій, серед яких – хіти, що вже встигли отримати визнання не лише в Україні, але й у міжнародних медіа: Everest, Awakening, Back where I belong. Про ці пісні свого часу писали музичні видання Франції, Німеччини, США, Канади, Мексики та Японії. Це був вечір спогадів, емоцій та сили.
Особливий момент — виконання пісні Farewell, яку Janeuary присвятила своїм друзям-альпіністам, що були присутні в залі. Ці люди не лише її музичне, але й справжнє життєве оточення — разом вони підкорювали вершини по всьому світу: Маттергорн у Швейцарії, Уайна Потосі в Болівії, Котопаксі в Еквадорі. Енергетика цієї пісні була схожа на момент перед виходом на вершину – коли дихання завмирає, а серце починає битись у ритмі гір.
Іншим емоційним піком стала Loving You, що буквально занурила зал у транс. Потужне звучання, глибока лірика та особлива атмосфера зробили її однією з найпам’ятніших композицій вечора. Не випадково саме вона потрапила на обкладинку американського журналу Indiefferential.
Вперше прозвучала і україномовна пісня “Із підліткових снів”. Цей момент став знаковим: зал миттєво підхопив знайомі слова, і виникло відчуття домашнього тепла, щирості та єдності.
А вже за кілька днів після концерту, 4 квітня, у світі з’явилася ще одна перлина від Janeuary — пісня “Білих лілій”, яка прозвучала на концерті вперше. Її виконання — лише фортепіано та альт — стало справжньою емоційною паузою. Це була сповідь, молитва, подих любові у своїй найтендітнішій формі.
Janeuary також виконувала партії за фортепіано у композиціях Outsider, My World, Nightingale, Білих лілій, повністю занурюючи слухачів у власний музичний всесвіт.
Концерт завершився вибуховою In My Damn Head, яка змусила зал не просто слухати, а рухатись. Цей трек вже після релізу злетів у понад 300 плейлистів Spotify по всьому світу, і під час живого виконання стало зрозуміло чому — драйв, ритм, енергія. Публіка не хотіла відпускати артистку, і вона виконала композицію на біс.
У залі були помічені відомі діячі української музичної та культурної сцени: Віталій Клімов, Влад Дарвін, Олексій Залевський, представники Музвар та інших провідних видань.
Цей концерт був не просто музичною подією. Це була мить, яка вібрувала в унісон із затемненням. Це було свято мистецтва, щирості, і внутрішнього світла, яке Janeuary змогла передати кожному присутньому.
