Відомий китайський актор та модель Ян Ян (Yang Yang) став головним героєм нового випуску журналу ELLEMEN China (серпень/осінь 2026), офіційний анонс та перші кадри якого вийшли 2 вересня 2026 року.
До дня народження Ян Яна ELLEMEN China представив особливу обкладинку актора, присвячену не гучності, а внутрішній рівновазі. У новій зйомці він постає поза звичним образом зірки — спокійним, стриманим і максимально близьким до себе.
Прозоре пальто з візерунком «зміїна шкіра» — Penultimate
9 вересня китайський актор Ян Ян відзначає день народження. Саме напередодні цієї дати журнал ELLEMEN China представив свій серпневий випуск із актором на обкладинці, перетворивши fashion-зйомку на своєрідний портрет людини, яка входить у новий рік життя без необхідності щось доводити. Цього разу видання вирішило говорити про артиста не через масштаб його популярності чи кількість проєктів, а через особисту філософію, професійні принципи та вміння зберігати власний ритм.
Концепція отримала назву THE ALL WHITE DAY — «повністю білий день». Уже сама назва задає тон усій історії: мінімум зовнішнього шуму, максимум простору для спостереження за собою. Камера стежить за Ян Яном у моменти паузи, коли він сидить, повільно прогулюється або просто відпочиває, залишаючи за межами кадру звичну напругу публічного образу.
Цього разу ELLEMEN відмовився від традиційної логіки журнальної зйомки, у якій знаменитість має постійно демонструвати енергію, емоцію та бездоганну готовність до камери. Навпаки, об’єктив фіксує актора в стані спокою, і саме ця відсутність демонстративності стає головним візуальним жестом проєкту.
Сірий костюм Heritage у тонку вертикальну смужку, шовкова сорочка та краватка з ненав’язливим візерунком — усе Giorgio Armani
Не потрібно весь час бути на максимумі
Один із ключових меседжів проєкту ELLEMEN сформулював дуже точно: «Не потрібно постійно залишатися у стані повної готовності. Вклавшись у справу, ти також маєш право дозволити собі спорожнити голову й відпочити».
Ця фраза фактично стає ключем до всієї фотосесії. Ян Ян з’являється перед камерою не в образі людини, яка повинна постійно бути продуктивною, активною та емоційно насиченою, а як людина, яка дозволяє собі перебувати в стані спокою. У цьому є певна сміливість — дозволити собі не грати навіть тоді, коли на тебе спрямована камера.
ELLEMEN описує героя зйомки як «найвільнішого Ян Яна за межами кадру». Це важливе зміщення акценту, адже камера традиційно створює образ, тоді як тут вона намагається показати людину, яка існує до того, як образ був створений.
Біла сорочка з асиметричним коміром, білий сорочковий жакет вільного крою — Sean Suen. Чорні костюмні штани, шкіряне взуття — Less Is More × Xander Zhou. Прикраси: намисто з чистого золота з діамантами, браслет, каблучка з чистого золота з діамантами та кольоровими вставками, каблучка з чистого золота, парні каблучки. Усі прикраси — серія «Чуаньфу» (传福) від Chow Tai Fook (周大福).
THE ALL WHITE DAY: день без зайвого шуму
Візуальна концепція фотосесії побудована навколо білого кольору, чистих площин і відчуття повітря, але «білий» у цій історії — не просто модний колір. Він стає метафорою простору, у якому можна зупинитися, не відповідати чиїмось очікуванням і просто залишитися наодинці із собою.
Камера фіксує час, що рухається повільно: Ян Ян сидить, прогулюється, відпочиває, дозволяючи собі бути присутнім у моменті без необхідності створювати сильну драматургію. У кадрі немає надмірної експресії чи спеціально підкресленої емоційності. ELLEMEN прямо зазначає, що зйомка прагне «зняти вагу акторської гри» і залишити лише розслаблений, стриманий стан.
Це особливо цікаво у випадку Ян Яна, адже його кар’єра значною мірою пов’язана з образами, які стали впізнаваними для мільйонів глядачів. Проте цього разу журнал свідомо відсуває персонажів на другий план, пропонуючи подивитися на самого актора.
Біла сорочка з асиметричним коміром і біла сорочка-куртка вільного крою — Sean Suen. Чорні костюмні брюки та шкіряні туфлі — Less Is More × Xander Zhou
Від Цзя Баоюя до сучасного героя
Ян Ян народився 9 вересня 1991 року в Шанхаї. Його професійний шлях розпочався ще в молодому віці: у 2010 році він зіграв дорослого Цзя Баоюя в телеверсії класичного китайського роману «Сон у червоному теремі». Пізніше актор отримав широку популярність завдяки роботам у «The Left Ear», «The Lost Tomb», «Whirlwind Girl» та інших проєктах.
Особливе місце в його кар’єрі посів серіал «Love O2O», де Ян Ян зіграв Сяо Ная — персонажа, який став одним із найвідоміших образів сучасної китайської романтичної драми. Після цього були масштабні проєкти в різних жанрах: фільм «Once Upon a Time», серіал «The King’s Avatar», військова драма «Glory of Special Forces», «Who Rules the World», «Fireworks of My Heart» та інші роботи.
У 2025 році актор зіграв Хань Лі в серіалі «The Immortal Ascension», а у 2026 році вийшов серіал «Пригоди Чжань Чжао» (Yu Lin Ling), де Ян Ян виконав головну роль.
Таким чином, його сьогоднішній статус — це вже не просто популярність, отримана завдяки одному успішному проєкту. Це результат майже двох десятиліть професійної присутності, протягом яких актор працював у різних жанрах, створював абсолютно різні екранні образи та поступово формував власну професійну репутацію.
І саме тому тема, яку обирає ELLEMEN для нової обкладинки, виглядає особливо символічно.
Замшева куртка, костюмні брюки у вертикальну смужку, шовкова сорочка та краватка з ненав’язливим візерунком — усе Giorgio Armani
«Довгостроковість» замість гонитви за увагою
Одним із головних понять нового випуску стає китайське 长期主义 — «довгостроковість» або long-termism. ELLEMEN підкреслює: для Ян Яна професійна сутність актора полягає не у постійній появі в інформаційному просторі та гонитві за популярністю, а в професійному ставленні, яке формується роками.
Журнал формулює його принцип так: акторська професія для Ян Яна — це «професійне ставлення, накопичене протягом тривалого часу, і незмінна професійна пристрасть», а не навмисне прагнення до максимальної кількості появ та уваги.
Ця ідея проходить через усю зйомку. Ян Ян не намагається бути присутнім скрізь: якщо йому цікава історія, він готовий повністю зануритися в неї, а якщо відповідного проєкту немає — дозволяє собі повернути час життю.
Саме так ELLEMEN описує його позицію: «Не створювати зайвий обсяг роботи заради експозиції; коли зустрічається цікава історія — віддаватися їй повністю, а якщо відповідного проєкту немає — повертати час життю».
Це досить нетипова позиція для індустрії, у якій постійна присутність у медіа часто сприймається як одна з умов успіху. Але в логіці Ян Яна пауза не означає зникнення. Вона стає частиною професійного шляху та способом зберегти ресурс для наступної роботи.
Прозорий плащ із принтом під зміїну шкіру — Penultimate
Мистецтво залишати місце для себе
Окремий акцент ELLEMEN робить на здатності актора залишати у своєму житті «біле поле» — простір, який не заповнений роботою.
«Порівняно з тим, щоб дозволяти концепціям визначати себе, Ян Ян більше довіряє власному судженню», — пише журнал.
У цій думці є важливий аспект сучасного життя. Сьогодні людина постійно отримує сигнали про те, що вона повинна бути продуктивнішою, активнішою та помітнішою. Соціальні мережі створюють ілюзію безперервного руху: якщо ти не публікуєш, не працюєш, не з’являєшся, не досягаєш, легко виникає відчуття, що ти відстаєш.
ELLEMEN пропонує протилежну оптику. Не кожен день повинен бути продуктивним, не кожна година має бути використана для досягнення мети, і навіть людина, яка перебуває під постійною увагою мільйонів, має право просто зупинитися.
Саме тому один із центральних образів кампанії — Ян Ян у стані спокою.
Двобортний костюм — Kiton. Сорочка з асиметричним коміром — Sean Suen
«Людина поза фільтром»
Особливо цікаво, що журнал акцентує увагу на реальному процесі зйомки. В іншій публікації ELLEMEN зазначає, що команда хотіла «відмовитися від фільтра готового кадру» і зловити справжнього Ян Яна безпосередньо на майданчику.
У результаті камера фіксує не лише підготовлені пози, а й моменти, коли актор то повністю занурюється у процес, то дозволяє собі «випасти» з нього. Це створює своєрідний контраст: з одного боку — професіонал, який концентрується і віддається роботі, а з іншого — людина, яка дозволяє собі нічого не робити.
Саме поєднання цих двох станів ELLEMEN перетворює на головну тему. Видання не намагається довести, що справжній професіонал повинен працювати безперервно. Навпаки, воно показує, що здатність вчасно зупинитися може бути такою ж важливою, як і здатність повністю зануритися в роботу.
Костюм із коміром «мандарин», жилет і брюки — less Is More × Xander Zhou. Прикраси — намисто з діамантами та дорогоцінним камінням, ланцюжок, каблучки, брошка та браслет із чистого золота — серія «Ванфусян» Chow Tai Fook.
Професіоналізм без виснаження
Ще один важливий принцип, який журнал пов’язує з Ян Яном, – «краще менше, але краще».
ELLEMEN зазначає, що у виборі робіт актор дотримується принципу не брати участь у всьому заради кількості. Його завдання — надати кожному персонажу власне внутрішнє ядро та емоційну напругу.
Це цікава модель кар’єри для актора, який уже досяг високого рівня впізнаваності. На певному етапі головним стає не питання «як залишатися на виду?», а питання «що саме я хочу сказати наступною роботою?».
І ця зміна оптики дуже добре відповідає концепції довгостроковості. Довгострокова кар’єра не будується на постійних сплесках. Вона формується з послідовних рішень, коли кожна нова роль стає частиною ширшого професійного шляху, а не просто черговою появою на екрані.
Браслет, браслет-манжета, намисто, браслет і каблучка з чистого золота з колекції Chuan Cheng бренду Chow Tai Fook. Heritage Collection / «Колекція спадщини» бренду Chow Tai Fook.
Ян Ян і новий етап життя
Цьогорічна обкладинка ELLEMEN виходить у символічний момент — напередодні нового року життя актора. Сам журнал прямо пов’язує фотосесію з наближенням його дня народження, називаючи проєкт своєрідним способом зустріти новий етап.
Але замість традиційної святкової естетики команда обрала спокій. Замість демонстрації досягнень чи ретроспективи — паузу. Це дуже дорослий спосіб говорити про день народження, адже з віком змінюється саме розуміння успіху.
Якщо на початку кар’єри важливо довести, що ти можеш, то згодом важливішим стає розуміння того, для чого ти це робиш. У випадку Ян Яна ELLEMEN говорить саме про цей перехід — від зовнішнього підтвердження до внутрішньої впевненості.
Двобортний костюм — Kiton. Сорочка з асиметричним коміром — Sean Suen.
Намисто з чистого золота, браслет із чистого золота з кольоровим оздобленням, золотий браслет-манжета з кольоровим оздобленням, браслет із чистого золота, каблучка з чистого золота — усі з серії «Чуаньфу» (传福) Chow Tai Fook
Четверта зустріч із ELLEMEN
Нова обкладинка має ще один важливий контекст: Ян Ян уже не вперше працює з ELLEMEN. Китайські fashion-джерела називають цей проєкт його четвертою обкладинкою для видання.
Це додає новій зйомці особливого сенсу. Коли журнал і артист зустрічаються не вперше, вже немає потреби знайомити аудиторію з героєм. Натомість з’являється можливість говорити про зміни.
Попередні образи могли показувати актора з різних боків — модного, харизматичного, романтичного, статусного. А тепер ELLEMEN обирає інший ракурс: спокійного Ян Яна. Так з’являється відчуття продовження діалогу — не «ось ще один образ знаменитості», а «ось яким він є сьогодні».
Від fashion-зйомки до особистої філософії
У цьому і полягає головна сила нової обкладинки. На поверхні це fashion-історія: білий одяг, мінімалістичний простір, продумане світло, фотографія та стилізація. Але за візуальною частиною стоїть набагато більш універсальна ідея — людина не повинна постійно перебувати на піку своєї форми.
ELLEMEN навіть виносить у комунікацію думку: «Людина не може постійно перебувати у своєму найкращому стані. Коли енергія спадає, потрібно потроху знаходити її знову в житті».
Це, мабуть, одна з найцікавіших тез усієї історії, адже вона стосується не тільки актора, а кожного, хто живе у світі постійної продуктивності. Ми всі маємо періоди високої активності, натхнення та концентрації, але вони неможливі без протилежної фази — відпочинку, тиші та сповільнення.
Іноді найкраще, що можна зробити для себе, — дозволити собі нічого не робити.
Фіолетовий костюм, синій светр-поло та кардиган — Giorgio Armani
Справжність замість постійної демонстрації
Образ Ян Яна в новій кампанії ELLEMEN цікавий саме тим, що він не намагається бути «ідеальним». Навпаки, зйомка демонструє право на звичайність: сидіти, йти, зупинятися, відпочивати, дивитися у простір і не демонструвати емоцію лише тому, що на тебе спрямована камера.
Для актора, чия професія полягає в тому, щоб постійно перевтілюватися в інших людей, можливість показати себе без очевидного образу набуває особливої цінності.
Тут немає персонажа — є Ян Ян. Не герой роману, не військовий, не спортсмен і не ідеальний романтичний персонаж, а людина, яка дозволяє собі бути в моменті.
Сорочка з довгими рукавами, картаті штани, класичні кросівки SOHO. Сумка через плече DAKOTA. Усі речі — Coach
Що означає «довгостроковість» Ян Яна
Важливо, що сам Ян Ян, за формулюванням ELLEMEN, не прагне активно називати себе прихильником «довгостроковості». Журнал навіть підкреслює певний парадокс: він словесно дистанціюється від цього поняття, але його професійна поведінка фактично демонструє саме такий підхід.
Тобто «довгостроковість» тут — не рекламний слоган, а спосіб діяти: вибирати роботу не через шум навколо неї, а через інтерес; не погоджуватися на все; не боятися пауз; продовжувати вдосконалюватися; приймати недосконалість персонажа; вкладатися в роботу, але не дозволяти їй повністю поглинути життя.
Саме тому ELLEMEN називає його довгостроковість «глибоким опрацюванням себе» та «стабільною ясністю і впевненістю».
У цьому підході є важлива відмінність від традиційного уявлення про успіх. Стабільність не означає відсутність амбіцій, а пауза не означає відмову від розвитку. Навпаки, вони можуть бути необхідними умовами для того, щоб професійний шлях залишався довгим і змістовним.
Новий Ян Ян — той самий, але інший
За роки кар’єри Ян Ян змінився. Його екранні образи стали різноманітнішими, а професійна траєкторія — ширшою. Але нова зйомка ELLEMEN показує інший тип розвитку, який не обов’язково пов’язаний із зовнішньою гучністю.
Не обов’язково ставати гучнішим — можна ставати спокійнішим. Не обов’язково постійно доводити свою значущість — можна просто продовжувати працювати. Не обов’язково бути всюди — можна вибирати. Не обов’язково кожен день бути на піку — можна дозволити собі паузу.
Саме так ELLEMEN формує образ Ян Яна напередодні його 35-річчя. Це не портрет людини, яка зупинилася, а портрет людини, яка навчилася не поспішати.
День народження як точка відліку
9 вересня для Ян Яна — не просто календарна дата. Це момент, коли можна подивитися назад на пройдений шлях і водночас не поспішати відкривати наступну сторінку.
Його кар’єра вже налічує багато років, десятки ролей і різні етапи популярності. Але сьогодні ELLEMEN пропонує дивитися на цей шлях не через кількість проєктів, а через якість присутності — здатність залишатися професіоналом, готовність вкладатися в те, що справді має значення, і право залишати частину життя тільки для себе.
У цьому контексті THE ALL WHITE DAY стає не просто назвою fashion-зйомки, а своєрідним станом — днем, у якому немає необхідності поспішати, де можна зняти фільтр і дозволити собі бути собою.
І, можливо, саме тому нова обкладинка ELLEMEN виглядає особливо доречною до дня народження Ян Яна. Новий рік життя — це не обов’язково привід збільшувати швидкість. Іноді це привід дозволити собі трохи більше тиші, трохи більше свободи й трохи більше довіри до власного вибору.
Ян Ян зустрічає новий рік свого життя саме в такому настрої: продовжуючи свій професійний шлях, але не дозволяючи йому визначати кожну хвилину особистого життя. Його «довгостроковість» полягає не в постійному русі, а у здатності зберігати власний ритм, працювати тоді, коли є історія, у яку хочеться повністю зануритися, і залишати простір для життя тоді, коли відповідного проєкту немає.
Саме ця рівновага і стає головним героєм THE ALL WHITE DAY. ELLEMEN показує Ян Яна не в момент чергового тріумфу, а в тихій паузі між професійними етапами, де немає необхідності щось доводити. І в цьому спокої, можливо, його сьогоднішній образ виглядає найбільш переконливо.
Не потрібно весь час бути на максимумі. Після повної віддачі роботі теж є право на паузу. І саме в цій паузі іноді можна побачити себе найкраще.
Нижче подаємо розмову ELLEMEN з Yang Yang
Протягом останніх трьох років усі роботи Ян Яна, які виходили на екрани, були історичними драмами. Сам актор усвідомив це лише після того, як хтось звернув його увагу на цю закономірність.
ід Хань Лі у «Безсмертному сходженні» (凡人修仙传) і Чжань Чжао в «Юй Ліньлін» (雨霖铃) до Лі Чі в «Не дозволю країні занепасти» (不让江山), який незабаром зустрінеться з глядачами, — на перший погляд, усі ці персонажі належать до світу історичних костюмованих драм. Проте саме цей жанр ніколи не був головним чинником, який приваблював Ян Яна. Його цікавили певні якості самих персонажів, їхній внутрішній стрижень і те, що дозволяло йому відчути з ними особливий зв’язок.
«Хоча кожен із цих персонажів є образом із костюмованої драми, насправді вони викликають різний відгук і мають не зовсім однакові цінності», – Yang Yang.
Говорячи про риси героїв, які йому подобаються, Ян Ян особливо відзначає стійкість, небажання здаватися та силу продовжувати рухатися вперед навіть у складних обставинах. Саме ці якості, на його думку, роблять персонажа по-справжньому живим і дають акторові можливість знайти в ньому щось близьке для себе.
Коли Ян Ян уперше почав працювати над роллю Хань Лі у «Безсмертному сходженні», найперше, що він відчув, — це тиск відповідальності. Оригінальний роман уже має велику й сформовану аудиторію читачів, а його анімаційна адаптація встигла зібрати величезну кількість шанувальників. Для актора прийняти таку роль означає увійти в історію, в якій глядачі вже мають власне, давно сформоване уявлення про героя.
«Як зробити так, щоб після перегляду серіалу шанувальники книги й аніме відчули: Хань Лі, якого граєш ти, має щось спільне з тим персонажем, якого вони постійно бачили та уявляли у своїй голові?» – Yang Yang.
Відповідь Ян Яна полягала в тому, щоб повернути себе безпосередньо на знімальний майданчик. Він спостерігав за тим, у якому стані перебувають партнери по сцені, як режисер вибудовує роботу, якою є атмосфера навколо. Саме такі конкретні обставини й деталі знімального процесу, на його думку, дозволяють акторові після підготовки до ролі та роботи з матеріалом створити з персонажем особливу хімію.
При цьому Ян Ян не прагне робити своїх героїв ідеальними. Під час зйомок «Юй Лінлін» він хотів, щоб у Чжань Чжао залишалося те, що китайською можна описати як «毛边感» — відчуття необроблених країв, певної недосконалості та живої шорсткості характеру.
Наприклад, Чжань Чжао надзвичайно сильний у бойових мистецтвах, але він також може отримати поранення і бути вразливим. Він здатний піклуватися про інших, проте це не означає, що сам завжди залишається непохитним. Саме ця сторона персонажа особливо зачепила Ян Яна. За його словами, Чжань Чжао — не людина, яка ніколи не програє. Це людина, яка, навіть коли втомилася або отримала поранення, все одно обирає продовжувати рухатися вперед.
Цікаво, що по-справжньому зрозуміти, що саме глядачі побачили в його героях, Ян Ян може лише після виходу роботи на екран. Він навів один приклад, який особливо добре запам’ятався. Хтось, оцінюючи сцени Чжань Чжао у взаємодії з Мін Чжу’ер, зауважив, що в персонажі відчувається своєрідне «материнське сяйво». Сам Ян Ян під час роботи над роллю зовсім не замислювався про таке трактування.
«Я думаю, що таке прочитання глядачем — це справді дуже цікаво й сильно», – Yang Yang.
На думку актора, після того як артист віддає персонажа глядачеві, герой уже не належить йому повністю. Кожен глядач приходить до ролі зі своїм власним життєвим досвідом і може знайти власне пояснення в одному жесті, одній репліці або навіть у моменті, який актор зовсім не планував спеціально підкреслювати. Саме до такого процесу Ян Ян за останні роки дедалі більше звикає.
Зв’язок із глядачами — поза ролями
У Ян Яна є звичка підтримувати зв’язок із шанувальниками через інтернет, періодично ділячись своїм станом і моментами життя. Ця звичка зберігається й досі, хоча свого часу актор замислювався над тим, щоб припинити ділитися особистими моментами у соціальних мережах.
Причина, через яку він узагалі почав це робити, досить проста. Під час роботи над фільмами та серіалами глядачі рідко можуть побачити самого Ян Яна — більшу частину часу вони лише чекають, коли на екрані з’явиться черговий персонаж. Тому фотографії з життя, кадри з роботи та звичайні повсякденні моменти стали для нього ще одним способом залишатися на зв’язку з аудиторією, вже поза межами ролей.
Причина, через яку він іноді хотів поставити це на паузу, також була очевидною: що більше людей стежать за тобою, то більше з’являється різних думок і голосів. Іноді через них Ян Ян свідомо намагався закритися від зовнішнього світу. Тепер він, з одного боку, вчиться приймати ці голоси, а з іншого — намагається зрозуміти, де проходить межа між відкритістю та необхідністю зберігати особистий простір.
«Я думаю, що ділитися життям також потрібно, тому продовжую робити це й досі», – Yang Yang.
Фраза «Людина в стані, який їй не подобається, починає в’янути» була використана авторами матеріалу як один зі способів пояснити, звідки в Ян Яна це відчуття молодості й внутрішньої легкості. Водночас сам актор визнає: періоди такого «в’янення» неминучі для кожного.
«Неможливо завжди залишатися сповненим енергії, так само як неможливо постійно перебувати у своєму найкращому стані», – Yang Yang.
Різниця лише в тому, що коли такі моменти настають, Ян Ян намагається знайти щось інше, що допоможе повернути енергію. Іноді це просто відпочинок, іноді — звичайне життя, а іноді — заняття тим, що йому справді подобається.
Він любить разом із друзями пробувати щось нове. Наприклад, якщо друг рекомендує фільм, вони можуть просто піти його подивитися. Якщо хтось купує тримісний каяк, це може закінчитися спільним кемпінгом, виходом на воду та веселою грою з бризками.
«Я не з тих людей, які не беруть участі в тому, що ви їм пропонуєте. Іноді я сам щось організовую, а іноді, коли втомлююся все організовувати, дозволяю іншим брати це на себе», – Yang Yang.
Власний темп роботи
Ще однією причиною, яка, можливо, допомагає Ян Яну зберігати цю внутрішню молодість, є його власний ритм роботи.
На початку кар’єри він зазвичай знімав лише одну драму на рік. Робота над одним проєктом могла тривати шість або сім місяців, а іноді навіть вісім чи дев’ять. Після завершення зйомок потрібен був ще певний час на інші професійні справи — і так минав цілий рік.
Через багато років ситуація в індустрії змінилася. Виробничі цикли проєктів стали іншими, проміжки між роботами збільшилися, а разом із цим дещо змінився і робочий ритм Ян Яна. Проте незмінним залишається його небажання жертвувати вибором заради швидкості.
Команда, звичайно, хотіла б, щоб актор знімався більше.
«Сценаріїв дуже багато», — говорить Ян Ян.
Команда відбирає різні сценарії та хотіла б, щоб протягом року він міг працювати над кількома проєктами.
Сам Ян Ян використовує досить простий підхід. Щоразу, коли команда повідомляє йому про новий робочий план, він хоче почути більше аргументів: чому це потрібно робити, чому це важливо і в чому полягає його цінність. Лише коли отримує достатньо інформації, він починає оцінювати пропозицію заново.
Професія актора легко створює ілюзію безперервної роботи. Сценарії, заходи, рекламні контракти, інтерв’ю — щойно завершується одна справа, на її місці з’являється наступна. У більшості випадків Ян Ян погоджується на роботу, але водночас залишає для себе певну межу.
Він розуміє, що не здатний працювати так, як його персонаж Чжань Чжао.
«Я не можу стати такою людиною, як Чжань Чжао. Я не можу бути вічним двигуном, як він», – Yang Yang.
Це звучить як легкий жарт, але водночас ця фраза дуже точно характеризує його власне ставлення до роботи. Ян Ян готовий повністю віддаватися професії, але не хоче виснажувати себе заради постійного руху.
Довгостроковість без різких злетів і падінь
Вересень наближає день народження Ян Яна.
Вік не є для нього шкалою, за якою потрібно вимірювати власне життя або причиною для тривоги. На його думку, кожен період має своїх людей, свої події та новий досвід. Найбільша зміна, яку приносить час, полягає в тому, що зі збільшенням життєвого досвіду людина починає спокійніше й більш зважено реагувати на різні ситуації.
Що ж до самого себе, Ян Ян вважає, що змінився не так уже й сильно.
«Нормально їсти тричі на день, нормально працювати», – Yang Yang.
Зовнішній світ часто пов’язує його дисциплінованість із військовим минулим і за станом актора під час кожного публічного заходу робить висновок, що він є дуже самодисциплінованою людиною.
Однак дисципліна та стабільність — це, насправді, дві різні речі. Дисципліна більше схожа на звичку, яка визначає повсякденне життя. Стабільність же радше є внутрішнім станом людини.
«Стабільне життя — це добре», – Yang Yang.
Після цих слів Ян Ян додає, що хотів би, аби в його житті не було великих злетів і падінь.
Професія актора за своєю природою сповнена коливань. Ролі оцінюють, роботи можуть мати різний рівень успіху, ринок змінюється, громадська думка постійно коливається, а можливості то з’являються одна за одною, то на певний час стають рідкісними. Актор практично не здатен контролювати зовнішній світ.
Те, що Ян Ян справді може контролювати, — це власний ритм. Він ніколи навмисно не намагався створити з себе образ «людини довгостроковості» і не перетворював кожен професійний вибір на частину якоїсь особливої життєвої філософії.
Просто протягом багатьох років він, здається, робить одну й ту саму річ: уважно обирає проєкт, а потім витрачає достатньо часу, щоб завершити роботу над ним. Після того як залишає персонажа, повертається до власного життя і чекає на наступного героя, якого йому справді захочеться зіграти.
Можливо, саме це і є його «довгостроковість» — не прагнення постійно бігти вперед, а здатність залишатися присутнім у власному житті та професії.
Наприкінці розмови Ян Ян усміхається і жартує:
«Побачити мене сьогодні, а завтра раптом не знайти — хіба це теж не було б трохи розчаровуюче?»
