ULYA (Уля) – молода українська співачка, що створює музику в стилі поп з елементами лаунжу, соулу, фанку, блюзу. У цьому році виконавиця потрапила в шорт-лист премії Jäger Music Awards та отримала грант, а також пройшла кастинг і стала учасницею Collab Club на конференції Urban Music Conf від лейблу Енко. Нещодавно артистка презентувала свою найсильнішу пісню за всю історію існування музичного проєкту «Ламай, бий посуд», яка звертається до актуальної проблематики наших днів.
Сьогодні ULYA завітала до нашої редакції, ми поспілкувалися про участь у відомих музичних подіях, про нову музичну відеороботу та найближчі творчі плани.
– Нещодавно ви взяли участь у Jäger Music та в Collab Club конференції Urban Music Conf. Це новий ваш досвід? Поділіться враженнями від участі у цих подіях.
Так, це мій новий досвід. Насправді це феєричні емоції, яких мені давно не вистачало. Я дуже тішусь, коли молодих виконавців підтримують і дають їм шанс проявити свої таланти на таких масштабних заходах. Рівень організації був дуже високим. На Jäger Music мені вдалось виграти грант на подальший розвиток своєї творчості та познайомитись з файними музикантами. На Urban Music Conf було дуже багато корисної інформації та різних цікавих знайомств з артистами, менеджерами, піарниками, журналістами, режисерами. А на After Paty «Collab Club» з 300 заявок, мені надали можливість представити себе і познайомити публіку зі своєю музикою. Якщо чесно, мене це розчулило до сліз. Я давно мріяла бути почутою на широкий загал, перед топовими продюсерами. Взагалі мені дуже подобається така тусовка творчих людей. Я там завжди надихаюсь. Хотілось би, щоб такі заходи проводились частіше.
– У вашій новій музичній роботі “Ламай, бий посуд” ви знову звернулися до аб’юзивних стосунків. Чому ця тема настільки для вас важлива?
Це якийсь несвідомий процес. Напевно ця тема наболіла. Вона фонить в нашому просторі. Всі стали більш свідомими й ця тема дуже популяризувалась сьогодні. Я думаю, що моя зацікавленість психологічною літературою та особисті спостереження за людьми, наштовхують думати на ці теми частіше. Скільки ми знаємо жінок, які терпіли домашнє насильство, бо страшно було піти з дитиною? А скільки боялося осуду суспільства? Скільки жінок несвідомо були поряд с чоловіками, які руйнували їх самооцінку різними приниженнями та порівняннями? Скільки жінок і досі закривають очі на зради, п’янки-гулянки, бо просто страшно відчути себе одинокою? Це нездорові стосунки. І якщо про них не говорити і не співати, людина ніколи не усвідомить реальну картину і не подивиться правді в очі.
– Наскільки психологічний підтекст вашого нового кліпу може бути актуальним для сучасних реалій України?
Наразі ми свідки глобального аб’юзу та газлайтингу, тож ця пісня актуальна, як ніколи. Зараз ми бачимо, як країна агресор руйнує міста, знищує українську культуру і вважає нас меншовартим сортом, краде людські життя, маніпулює і намагається ввести в оману весь світ, начебто це зробили не вони й взагалі все це не навмисно. Але це не так! І на жаль, тільки таким жорстоким і болісним шляхом ми назавжди вийдемо з цих нездорових стосунків і вибудуємо свої чіткі кордони.
– Які ваші найближчі творчі плани?
Тільки набирати оберти (сміється). Мене вже не зупинити. Я буду йти до своїх цілей не зважаючи ні на що. Зараз готую релаксуючі пісні з саркастичними вайбами. Але сенси, психологія відносин і реалістичність життя, все одно нікуди не подінуться, бо це моя сутність. Тож планується музична психотерапія від Улі.
