13 вересня 2025 року ставок “Місце Рибне” поблизу села Красне Перше, що в Обухівському районі Київщини, перетворився на осередок сили, підтримки та єдності. Тут відбувся Соціально-адаптаційний турнір з риболовлі серед ветеранів та ветеранок, організований ГО “Клуб рибалок України”.
З самого світанку на березі панувала особлива атмосфера. Ветерани та ветеранки, їхні родини й друзі збиралися, щоб провести день разом – не у формальних стінах чи під час офіційних зустрічей, а на природі, з вудками в руках і щирими усмішками.
Після реєстрації учасників відбулося урочисте відкриття. Організатори запросили всіх до хвилини мовчання – у пам’ять про полеглих захисників і захисниць. Цей момент додав заходу особливої глибини: кожен присутній розумів, що сьогодні вони зібралися не лише заради змагання, а й для того, щоб підтримати одне одного.
Сам турнір розпочався на світанку. Вудки полетіли у воду, хтось ділився порадами, хтось згадував дитинство на річці. Водночас для дітей і родин учасників організували розважальні активності, щоб цей день став святом для всіх.
Попри азарт і спортивний дух, головним принципом залишалося правило “спіймав – відпусти”. Це не тільки про екологічність, а й про символіку: сьогодні важливо було не скільки риби принесеш, а скільки тепла й нових вражень отримаєш.
“Це більше, ніж турнір. Тут ми знову відчуваємо себе частиною команди», – ділився один із ветеранів, обережно випускаючи щойно спійману рибинку назад у воду.
Опівдні відбулося зважування улову. Жартів, посмішок і добрих підколів було не менше, ніж риби. Після підрахунків визначили переможців у кількох категоріях.
“Ніколи не думав, що риболовля може бути такою терапією. Це зовсім інший рівень відпочинку й відновлення”, – зізнався ветеран, який вперше брав участь у турнірі.
Переможці отримали кубки, медалі, дипломи та цінні призи від організаторів і партнерів. Але, за словами багатьох учасників, головним здобутком дня стали нові знайомства та відчуття підтримки.
Після нагородження всі зібралися за спільним обідом. Тут уже не було переможців і тих, кому не пощастило – була єдина спільнота. Люди ділилися історіями, планами, жартами. Для багатьох це стало важливою терапією – нагадуванням, що життя після служби продовжується, і поруч завжди є ті, хто розуміє тебе без слів.
Організатори з ГО “Клуб рибалок України” наголошують: турнір мав на меті не лише спортивний інтерес, а й створення простору для соціальної адаптації, психологічної реабілітації та відновлення внутрішнього ресурсу ветеранів і ветеранок.
“Риболовля об’єднує. Тут не важливе звання чи досвід, тут важливе відчуття плеча поруч. Це і є реінтеграція в цивільне життя – через спільні емоції та справжню підтримку”, – зазначили організатори події.
Турнір показав, що прості речі – свіже повітря, риболовля, сміх і тепло спільноти – здатні стати потужною силою у відновленні людей, які пройшли крізь війну.
