У селі Бишки, що на Тернопільщині під час ремонту храму Воскресіння Христового (1937 р.) робітники виявили пляшку із запискою про освячення наріжного каменю. Про це повідомляється на ФБ сторінці Козівського форуму.
- Церква Воскресіння Христового, Бишки. Фото: map.ugcc.ua
Під час ремонту церкви Воскресіння Христового у селі Бишки, було віднайдено ось таку записку про посвячення першого каменя під будову храму у далекому вже 1937 році.
Як повідомив на своїй фб-сторінці парох храму о. Михайло Квасниця, хоч скляна банка була пошкоджена, а папір – практично мокрий, але збережений у ній документ вдалося розгорнути без великих пошкоджень, текст гарно зберігся.
9 травня 1937 року було заложено основи під будову храму, а посвячення “угольного” каменя здійснили оо. Степан Городецький з Урмані, Ілля Залуцький, який у 1917-21 рр. був парохом у Бишках, Петро Пастух з Куропатників. На час закладення цієї “капсули” священником у Бишках був Микола Косович (роки життя 1901-1941), який вже через декілька років став жертвою репресій більшовиків…
Як свідчить записка, будову храму провадив відомий архітектор Євген Нагірний, будівничим був Омелян Косович, солтисом села на той час був Гринько Безкоровайний, а церковний комітет очолював Іван Федечко. Далі йде перелік усіх членів комітету будови церкви, звичайно, що це були шановані люди, про яких має пам’ятати село.
У коментарі до повідомлення місцевий медканець Михайло Квасниця, зауважив, що згаданого у листі із минулого отця Миколу Косовича арештували енкаведисти в грудні 1940 року, подальша його доля невідома, скоріш за все його закатували у Тернопільській в’язниці, бо після приходу німців, його дружина, пані Надія, знайшла в цій тюрмі його пальто, як тоді казали “футро”. Сиротами залишилося троє неповнолітніх дітей, Ігор, Тетяна і Оксана. Нажаль їх вже нікого в живих немає.
