CULTURE TREND

Пошуки могили Сагайдачного. Археологи розповіли про перші результати (фото)

«Україна Інкогніта» раніше повідомляла, що не території Києво-Могилянської академії КЗ «Центр консервації предметів археології» спільно з Інститутом археології НАН України та Академією планує проведення розвідувальних археологічних досліджень з розміщення фундаментів пам’ятки «Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря» біля якого, а однією із гіпотез, раніше знаходилася могила гетьмана Сагайдачного.

Про перебіг розкопок у себе на сторінці у мережі ФБ оприлюднив детальну розповідь і фоторепортаж один із учасників досліджень Сергій Тараненко:

На початку листопада Комунальний заклад “Центр консервації Департамент охорони культурної спадщини КМДА почав розвідувальні археологічні дослідження на території Національний університет “Києво-Могилянська академія” спільно з Інститут археології НАН України (Відкритий лист Всеволод Івакін).

МЕТА.  Пошук фундаментів Богоявленського собору Києво-Братського монастиря, збудованого у 90-ті роки XVII ст. коштом Івана Мазепи та зруйнованого у 30-ті роки XX ст. радянською владою.

ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ. Була закладена розвідувальна траншея (близько 4,2 х 1,2 м). Винайдено мурування з червоної цегли на глибині від 0,45 м від сучасної денної поверхні (1,7  × 1,2 × 0,8 м).

Виокремлюється чотири види цегли: прямокутна, квадратна та два фігурні різновиди. Основна маса цегли – прямокутна, гарної якості, ручного формування. Використано один стандарт розміру – 28,5 × 15,5 × 6 см. Цегла квадратної форми – це половинка від прямокутної. Її розміри 14-19 × 15,5 × 6 см. Будівельний розчин – вапняно-піщаний, середньої міцності, з включенням зерен вапна. Товщина швів – 2,2 см.

Стіни зведено з використанням тичкового способу перев’язки мурування. У плані простежується система: дві прямокутні цеглини-одна половинка зі зміщенням у наступному ряді. Мурування лицьового боку стіни зазнало пошкоджень у період функціонування споруди і було відреставровано наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Прослідковано п’ять рядів реставраційної жовтої цегли на бетонному розчині. Розміри цегли 25,5 × 12,5 × 6,5 см. Товщина швів −2,7 см. ВИСНОВКИ. Ймовірно було зафіксовано нижній поясок споруди.

Декоративне рельєфне мурування було досить поширеним у XVII-XVIII ст. На нашу думку, наявність декоративного елементу вказує, що стінове мурування продовжується й надалі вглибину не менше ніж на 0,5 м. Про стан підмурків можна буде свідчити після розкриття більшої площі.

Наявні дані тепер дозволяють точно розмістити план храму на сучасній топооснові.

Обстеження виконала наукова співробітниця науково-дослідного сектору археології Національний заповідник  Києво-Печерська лавра Олена Махота Консультації надав кандидат архітектури Юрій Лукомський.

На науково-методичну раду представлена авторська методика консервації виявлених решток храму. До кінця місяця роботи будуть виконані і цьогорічні дослідження будуть вважатися закінченими.

В дослідженнях приймали участь студенти Національний університет “Києво-Могилянська академія” під керівництвом Олега Білинського, волонтери та робітники від Великий льох.

Adblock test (Why?)

Прокрутка до верху